Себастьяно Еспозіто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:17, 2 грудня 2021, створена Snovyda (обговорення | внесок) (уточнення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Себастьяно Еспозіто
Особисті дані
Народження 2 липня 2002(2002-07-02) (21 рік)
  Кастелламмаре-ді-Стабія, Італія
Зріст 186 см
Вага 73 кг
Громадянство  Італія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Швейцарія «Базель»
Номер 9
Юнацькі клуби
2011–2014
2014–2019
Італія «Брешія»
Італія «Інтернаціонале»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2019– Італія «Інтернаціонале» 7 (1)
2020   Італія СПАЛ 10 (1)
2021   Італія «Венеція» 19 (2)
2021–   Швейцарія «Базель» 7 (4)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2017–2018 Італія Італія U-16 12 (8)
2018–2019 Італія Італія U-17 20 (14)
2019 Італія Італія U-18 2 (1)
2019– Італія Італія U-19 3 (2)
2020– Італія Італія U-21 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 28 листопада 2021.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 9 жовтня 2021.

Себастьяно Еспозіто (італ. Sebastiano Esposito, нар. 2 липня 2002, Кастелламмаре-ді-Стабія) — італійський футболіст, нападник клубу «Інтернаціонале» і молодіжної збірної Італії. На умовах оренди грає за «Базель».

Клубна кар'єра

Народився 2 липня 2002 року в місті Кастелламмаре-ді-Стабія. Починав займатися футболом у школі «Брешії», а з 2014 року перейшов до академії міланського «Інтернаціонале».

У дорослому футболі за основну команду «Інтернаціонале» дебютував 13 березня 2019 року, змінивши Борху Валеро на 73-ій хвилині гри 1/8 фіналу Ліги Європи проти франкфуртського «Айнтрахта». Таким чином у віці 16 років, 8 місяців і 12 днів став наймолодшим гравцем «Інтера» в матчах єврокубків в історії[1].

26 жовтня 2019 року дебютував у Серії A, ставши першим гравцем 2002 року народження у найвищому італійському дивізіоні. 21 грудня того ж року уперше вийшов на гру чемпіонату в основному складі і став автором одного з чотирьох голів у ворота «Дженоа». Таким чином у віці 17 років 5 місяців і 19 днів Еспозіто став другим наймолодшим автором гола у Серії A серед гравців «Інтернаціонале». Молодшим на момент свого гольового дебюту за «нерадзуррі» був лише Маріо Корсо у 1957 році[2].

25 вересня 2020 року молодий нападник погодився продовжити кар'єуру у друголіговому клубі СПАЛ, до якого перейшов на правах оренди.

Виступи за збірні

2017 року дебютував у складі юнацької збірної Італії (U-16).

2019 року у складі юнацької збірної Італії (U-17) став фіналістом тогорічного чемпіонату Європи серед 17-річних. На турнірі забив чотири голи у шести матчах, а загалом за італійську збірну 17-річних відзначився 14 гоами у 20 матчах, ставши найкращим бомбардиром у її історії.

Того ж 2019 року дебютував в іграх за юнацьку збірну (U-19). У вересні 2020 року уперше взяв участь в іграх молодіжної збірної Італії.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Станом на 30 вересня 2020 року
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2018–19 Італія «Інтернаціонале» A 0 0 КІ 0 0 ЛЧ+ЛЄ 0+1 0 - - - 1 0
2019–20 A 7 1 КІ 2 0 ЛЧ+ЛЄ 3+1 0 - - - 13 1
Усього за «Інтернаціонале» 7 1 2 0 6 0 - - 15 1
2020–21 Італія СПАЛ B 0 0 КІ 1 0 - - - - - - 1 0
Усього за кар'єру 7 1 3 0 6 0 - - 16 1

Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за молодіжну збірну — Італія Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
3-9-2020 Ліньяно-Сабб'ядоро Італія Італія 2 – 1 Словенія Словенія Товариський матч - Замінений на 46-ій хвилині 46'
Усього Матчів 1 Голів 0

Особисте життя

Народився в родині футболіста і тренера Агостіно Еспозіто. Має старшого брата Сальваторе (2000), гравця молодіжної збірної Італії, та молодшого Франческо Піо (2005), також вихованця футбольної академії «Інтернаціонале».

Примітки

  1. Inter, debutto da record per Esposito: "Il giorno più bello della mia vita". 15 березня 2019. (італ.)
  2. Alessandro De Felice. Inter, Esposito riscrive la storia: battuti Bergomi, Corso e Balotelli. Процитовано 24 грудня 2019. (італ.)

Посилання