Айнтрахт (Франкфурт-на-Майні)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Айнтрахт
Логотип клубу «Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні)
Повна назва Eintracht Frankfurt Fußball e.V.
Прізвисько Die Adler (Орли)
Рік заснування 1899
Місто Франкфурт-на-Майні, Німеччина
Стадіон Комерцбанк-Арена
Вміщує 51,500
Президент Німеччина Херіберт Брюкхаген
Головний тренер Німеччина Армін Фе
Ліга Бундесліга
2014/15 9
Домашня
Виїзна


«Айнтрахт» (нім. Eintracht Frankfurt Fußball A.G.) — німецький футбольний клуб з Франкфурта-на-Майні. Виступає в Бундеслізі.

Історія[ред.ред. код]

1899-1939[ред.ред. код]

8 березня 1899 у Франкфурті-на-Майні були засновані клуби Frankfurter Fußball-Club Victoria von 1899 і Frankfurter Fußball-Club Kickers von 1899. 5 квітня 1908 гравець Kickers Фрітц Беккер забив два голи у товариському матчі проти збірної Швейцарії - першій грі німецької збірної з футболу. Того ж 1908 року до Kickers приєднується клуб 1. Frankfurter Hockeyclub. У 1911 році в результаті об'єднання Kickers і Victoria з'явився новий футбольний клуб - Frankfurter Fußballverein (Kickers-Victoria) von 1899. У 1914 році після початку Першої світової війни чемпіонат країни був перерваний, а більшість гравців об'єднаного клубу пішли на війну.

Повернувшись з війни футболісти Kickers-Victoria відтворили клуб, а в квітні 1920 року вони об'єдналися з Frankfurter Turngemeinde (заснований в 1861 році) і організовують новий клуб - Turn- und Sportgemeinde Eintracht Frankfurt von 1861. Саме в цей час назві клубу вперше з'являється слово «Айнтрахт »(досл. нім. одностайність, згода). У 1927 році через тиск Німецької гімнастичної Асоціації клуб був розформований і створені дві нові команди - Turngemeinde Eintracht Frankfurt von 1861 і Sportgemeinde Eintracht Frankfurt (FFV) von 1899, які проіснували порівняно недовго.

1945-1959[ред.ред. код]

Після Другої світової війни, знову сформований клуб SG Eintracht 1946 виграє Кубок Гессена. У 1954 році гравець Eintracht Альфред Пфафф у складі збірної ФРН стає чемпіоном світу. У 1959 році «Айнтрахт», перемігши в Берліні «Кіккерс Оффенбах», в перший і останній раз у своїй історії стає чемпіоном Німеччини.

1960-1978[ред.ред. код]

У 1960 році «Айнтрахт 1946» став першим фіналістом Кубка чемпіонів з Німеччини. В Глазго франкфуртців розгромив мадридський «Реал» з рахунком 3: 7. 2 м'ячі з 3 забив форвард Ервін Штейн.

У 1963 році «Айнтрахт» був допущений до участі в першому розіграші Чемпіонату Німеччини з футболу серед професійних клубів. У своєму першому сезоні в Бундеслізі «Айнтрахт» зайняв третє місце і вийшов у фінал Кубка ФРН, де поступився клубу «Мюнхен 1860» з рахунком 0: 2. У 1968 році клуб змінив назву на сучасне - Eintracht Frankfurt eV

60-70-і роки виявилися для клубу з Франкфурта найвдалішими. За збірну ФРН виступали футболісти клубу - Фрідель Луц, срібний призер чемпіонату світу 1966, Бернд Хёльценбайн чемпіон світу і Юрген Грабовський, чемпіон світу та Європи. У 1974 і 1975 роках «Айнтрахт» двічі вигравав Кубок Німеччини.

1978-1994[ред.ред. код]

Під керівництвом тренера Фріделя Рауша вийшов у фінал Кубка УЄФА, де 2 травня переміг іншу німецьку команду - «Боруссію (Менхенгладбах). У 1981 і 1988 роках «Айнтрахт» виграв ще два Кубка ФРН, обігравши в фінальних матчах «Кайзерслаутерн» і «Бохум». У 1993 і 1994 роках «Айнтрахт» двічі виходив у чвертьфінал Кубка УЄФА, але повторити успіх 1980 не зміг. У ті ж роки гравець клубу Ентоні Йебоа ставав кращим бомбардиром Бундесліги.

1994-2003[ред.ред. код]

Після 1994 року становище клубу погіршується і за підсумками сезону 1995/1996 «Айнтрахт» вилетів в 2-у Бундеслігу. Зате в тому ж році воротар франкфуртцев Андреас Кепке стає чемпіоном Європи 1996 року. Через два роки, в 1998 клуб повернувся назад в 1-у Бундеслігу, але проборовшісь три сезони за виживання, в 2001 році знову вибуває в другу лігу.

Повернення «Айнтрахта» у другий дивізіон співпало з банкрутством основного спонсора команди, що призвело до виникнення боргу в 8 млн. €. Тільки екстрене створення пулу спонсорів, до якого увійшли і ряд міських компаній, наприклад, RMV, Fraport, Mainova, «Messe Frankfurt», врятувало команду від повного краху. На цьому проблеми клубу не закінчилися. Через помилку при оформленні ліцензійних паперів Футбольний союз Німеччини відмовив у видачі ліцензії, що загрожувало клубу перекладом в регіональну любительську лігу. В результаті керівництву «Айнтрахта» вдалося зберегти місце у другій бундеслізі.

У 2003 році «Айнтрахт» домігся повернення в бундеслігу, посівши третє місце в другому дивізіоні. Правда затриматися серед найсильніших команді вдалося всього на рік.

2004-Теперішній час[ред.ред. код]

У 2004 році клуб очолив Фрідхельм Функель, який зумів всього за рік повернути «Айнтрахт» в 1-у бундеслігу. У 2006 франкфуртці програли в фіналі Кубка Німеччини мюнхенської «Баварії» з рахунком 0: 1. Але так як мюнхенці мали право грати в Лізі чемпіонів, то «Айнтрахт», незважаючи на поразку, отримав путівку в Кубок УЄФА, де зумів дійти до групової стадії. За останні три сезони найбільшого успіху клуб з Франкфурта домігся в сезоні 2007/08 років, зайнявши 9 місце. У сезоні 2010/11 вилетів, але вже в наступному сезоні, зайнявши 2-е місце у Другій Бундеслізі, повернувся в Бундеслігу. Відтоді Айнтрахт стабільно закріпився в елітному німецькому дивізіоні, зазвичай займаючи місця в середині турнірної таблиці. Найвищим досягненням стало шосте місце, яке Айнтрахт здобув у сезоні 2012-13. Цей результат дозволив команді потрапити до Ліги Європи. «Айнтрахт» легко пройшов раунд плей-офф, перегравши азербайджанський «Карабах» (4:1 за сумою двох матчів), і впевнено подолав груповий етап, набравши п'ятнадцять очок з вісімнадцяти можливих. Але у 1/16 фінала команда поступилася португальскому «Порту» за правилом віїзного голу (3:3 вдома і 2:2 на виїзді)[1].

В сезоні 2014-15 команда посіла дев'яте місце в першій Бундеслізі. Форвард команди Александер Майєр став найкращим бомбардиром турніру, забивши дев'ятнадцять голів.

Кольори, клуб і герб[ред.ред. код]

Герб клуба - аналогія гербу міста Франкфурт на Майні (імператорський орел 13 століття). Офіційно орел став гербом клубу в 1980 році. З 2006 року Айнтрахт має власного талісмана - беркут Attila з зоопарку Ханау.

Офіційні кольори клубу - червоно чорні. Беруть витоки від двох команд, які передували створенню клуба - ФК Вікторія і ФК Кікерз. Офіційні кольори двох команд - червоний і білий і чорний і білий відповідно. Під час об'єднання було вирішено взяти пщось від окожної клманди. Так команда отримала свої нинішні кольори.

Команда має власне прізвисько - Launische Diva (Moody Diva). Його можна було почути на стадіоні на початку 1990-х років. Команду називали вередливою дівою через те що клуб легко вигравав у топ-команд і доволі часто програвав командам нижчим за рангом.

Досягнення[ред.ред. код]

Чемпіонат Німеччини:

  • Чемпіон: 1959
  • Срібний призер: 1932

Кубок Німеччини:

  • Володар: 1974, 1975, 1981, 1988
  • Фіналіст: 1964, 2006

Кубок Європейських чемпіонів:

  • Фіналіст: 1960

Кубок УЄФА:

Кубок Інтертото:

  • Переможець: 1967

Склад[ред.ред. код]

Позиція Гравець
1 Фінляндія ВР Лукаш Градецкі
4 Німеччина ЗХ Марко Русс
5 Перу ЗХ Карлос Самбрано
6 Німеччина ЗХ Бастіан Очіпка
7 Німеччина ПЗ Штефан Райнартц
8 JAP ПЗ Такаши Інуі
9 SWI НП Харіс Сеферовіч
10 Чехія НП Вацлав Кадлец
11 Сербія ПЗ Міят Гачіновіч
13 Австрія ВР Хайнц Лінднер
14 Німеччина НП Александер Майєр
15 Кот-д'Івуар ЗХ Констант Джакпа
16 Німеччина ПЗ Штефан Айгнер
18 Німеччина ПЗ Йоханнес Флум
19 Аргентина ЗХ Давід Абрахам
20 JAP ПЗ Макото Хасебе
21 Німеччина ПЗ Марк Штендера
22 США ЗХ Тімоті Чандлер
23 Бразилія ЗХ Бамба Андерсон
24 Німеччина НП Лука Вальдшмідт
Позиція Гравець
25 Сербія ПЗ Слободан Медойевіч
27 Сербія ПЗ Александар Ігнйовскі
28 Німеччина ПЗ Сонні Кіттель
29 Азербайджан ВР Еміл Балаєв
30 Нідерланди НП Люк Кастаньос
31 Німеччина ЗХ Давід Кінсомбі
32 Німеччина ПЗ Джоель Герезгіхер
33 Німеччина ВР Яннік Зуммак
38 Німеччина НП Еніс Буньякі


Посилання[ред.ред. код]


  1. Porto snatch last-16 place from Eintracht's grasp. Офіційний сайт UEFA. 27 лютого 2014.