Спаське (Корюківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:02, 4 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Спаське
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Сосницький район
Рада Спаська сільська рада
Облікова картка село Спаське 
Основні дані
Засноване 1552
Перша згадка 1552 (472 роки)[1]
Населення 559
Площа 2,22 км²
Густота населення 251,8 осіб/км²
Поштовий індекс 16142
Телефонний код +380 4655
Географічні дані
Географічні координати 51°33′30″ пн. ш. 32°37′15″ сх. д. / 51.55833° пн. ш. 32.62083° сх. д. / 51.55833; 32.62083Координати: 51°33′30″ пн. ш. 32°37′15″ сх. д. / 51.55833° пн. ш. 32.62083° сх. д. / 51.55833; 32.62083
Середня висота
над рівнем моря
121 м
Водойми Десна
Місцева влада
Адреса ради 16142, Чернігівська обл., Сосницький р-н, с. Спаське, вул. Придеснянська, 65
Карта
Спаське. Карта розташування: Україна
Спаське
Спаське
Спаське. Карта розташування: Чернігівська область
Спаське
Спаське
Мапа
Мапа

Спа́ське — село в Україні, в Сосницькому районі Чернігівської області. Розташоване на правому березі річки Десни, за 9 км від райцентру і за 30 км від залізничної станції Мена. Населення становить 559 осіб. Орган місцевого самоврядування — Спаська сільська рада.

Історія

На околиці села городище, посад і курганний могильник часів Київської Русі. Знайдено клад золотих візантійських монет 12 ст.

Вперше згадується у грамоті московського царя Івана IV Грозного в 1552 р. як починок Лучаїв. За поляків належало домініканам. Зі Спаського села монахам возили рибу і «не було ніяких границь між сосничанами і спаськими людьми». Згідно грамоти воно було передане Новгород-Сіверському Спасо-Преображенському монастиреві, звідки й пішла назва села. Ориґінал грамоти не зберігся, вона відома лише за дуже зіпсованим монастирським списком. Під час Речі Посполитої син О.Пісочинського, вихованець єзуїтів Ян надав їм у володіння село Спаське[2]. В 1666 році належність Новгород-Сіверському Спасо-Преображенському монастиреві підтверджено грамотою. «Онопрей Медведь, житель спаський, отчич по деду поведал, что при деде его в Спаском жило три человека до монастиря належаче» . У 1670 р. місцевий житель заявив « з лядського ярма вибилися, а тепер монастирське на нас зложили».

. У 1720 році була побудована дерев'яна церква Різдва Богородиці, перенесена на інше місце у 1849, на початку XX століття побудована нова.

У 1766 — 50 дворів, 520 жителів. У 1791 — 100 дворів, 897 жителів. У 1866 — 118 дворів, 666 жителів. У 1897 — 205 дворів, 1.170 жителів.

Під час революції 1905—1907 років селяни Спаського спалили поміщицький маєток.

1924 р.- 231 двір і 1189 жителів. Службовець Олександр Пристюк розстріляний 1937 р. (Биківня).

За роки останньої війни загинуло на фронтах 80 % мобілізованих селян.

У 1988 — 679 жителів.

Топоніми

Кутки — Михалківка (Голопузівка), Низківка, Лапівка, Індія.

Урочища — Затон, Дідове, Вовкова плавня, Попівська, Хутір, Лунча, Ріг, Ковалівщина, Ковбаса, Стеблівщина, Насіченне, Буслове, Дідне, Марковиця, Красне, Сизонове, Плавля вовкова, Плавля довга.

Озеро — Хабинь.

Видатні люди

Див. також

Примітки

  1. УРЕ
  2. Кулаковський, Петро (2006). Чернігово - Сіверщина у складі Речі Посполитої 1618- 1648 (українською) . Київ: "Темпора". с. 191. ISBN 966-8201-17-5.
  3. http://www.history.org.ua/JournALL/journal/2004/2/14.pdf
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 листопада 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Ясенчук, Олександр (2019). 600 біографій. Генерали, старшини, козаки (українською) . Мена: "Домінант". с. 189. ISBN 978-617-7642-09-0.

Література

  • Адаменко М. П. «Сосниця і Сосниччина на хвилі віків».2005.
  • Адаменко М. П. «Сосницький край у серці України». 2005.
  • История городов и сёл Украинской ССР. В 26-ти тт. Черниговская область. Киев: Институт Истории АН УССР.1983
  • Кривошея В. В., Кривошея I.I. Сосниця козацька. Київ.1999.
  • Кулаковский П. Чернигово-Северщина в составе Речи Посполитой 1618—1648. Киев: Темпора. 2006
  • Русина О. В. Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського / Кол.авт. НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. Київ.1998.
  • Филарет (Гумилевскій).Историко-статистическое описаніе Черниговской епархии. Книга шестая. Уѣзды: Новгородсѣверскій, Сосницкій, Городницкій, Конотопскій и Борзенскій. Черниговъ. Земская Типографія. 1874 г.
  • Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. Київ: Українська Радянська Енциклопедія.1990.
  • Черниговскія Епархіальныя Извѣстія.
  • Штиглич Н. Черниговская губерния. Список населённых мест по сведениям 1859 г. СПб. 1866.

Посилання