Кудрівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кудрівка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Сосницький район
Рада/громада Кудрівська сільська рада
Код КОАТУУ 7424985001
Основні дані
Засноване 1672[1]
Населення 1006
Площа 3,76 км²
Густота населення 267,55 осіб/км²
Поштовий індекс 16122
Телефонний код +380 4655
Географічні дані
Географічні координати 51°38′58″ пн. ш. 32°37′41″ сх. д. / 51.64944° пн. ш. 32.62806° сх. д. / 51.64944; 32.62806Координати: 51°38′58″ пн. ш. 32°37′41″ сх. д. / 51.64944° пн. ш. 32.62806° сх. д. / 51.64944; 32.62806
Середня висота
над рівнем моря
126 м[2]
Водойми Убідь, Прудка
Місцева влада
Адреса ради с. Кудрівка, вул. Михайла Жолдака, 16-а
Карта
Кудрівка. Карта розташування: Україна
Кудрівка
Кудрівка
Кудрівка. Карта розташування: Чернігівська область
Кудрівка
Кудрівка
Мапа

Ку́дрівка — село в Україні, у Сосницькому районі Чернігівської області. Населення становить 1006 осіб. Орган місцевого самоврядування — Кудрівська сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

Поселення раньословянської культури і княжого часу при злитті р. Чорнотичі і Убеді. Згадується у 1672 р. як маєтність Генерального судді Івана Домонтовича. Указом І. Мазепи 1687 р. село з двірцем, з млинами, з бором, з гутою над р. Лютою надано Генеральному судді Саві Прокоповичу за відвагу у Кримському поході. В «Историко- статистическом описании Черниговской епархии. Кн. 6.» (1874 рік видання) згадується, що село Кудрівка грамотою 1672 року було передано генеральному судді Домонтовичу, а перед цим воно було в володінні Дем'яна Ігнатовича[3]. З 1689 р. по 1728 р.- йшли судові суперечки між селами Кудрівка, Хлопяниками, Ляшківцями, Жуклями за ліс над р. Убідь.

У к. XVII ст. село відносилось до Сосницької сотні Чернігівського полка . 20 вересня 1689 року російські царі Іван і Петро Олексійовичі дарують генеральному судді Саві Прокоповичу, на його прохання, с. Кудрівку Сосницької сотні.[4]

У 1722 р. згадується шинок, школа, шпиталь , церква і 195 селянських дворів. Війт посполитих селян - Василь Пилипенко, отаман козаків Лаврін Лишній брав участь у 8 походах. У 1750 р.- 123 посполиті двори належали Івану Домонтовичу .

З 1770 р. налічувалося 1235 прихожан сільської церкви. У 1781р. у селі 235 хат . Бунчукові товариші Федір і Степан Домонтовичі мали більше 600 ревізьких душ. 1810р.- 740 ревізьких ( чоловічих) душ.

1885 р.-2117 жителів в 311 дворах, 2 постоялки, 2 вітряки. За переписом 1897 р.- 384 двори, 2314 жителів, земська школа, кредитове товариство, дерев'яна Різдва Богородиці церква[5]. Селяни Кудрівки доправляли вирощений тютюн для переробки в м.Ригу і Польшу. У 1973р.- 513 дворів і 1658 жителів.

У січні 1906 року відбулася сутичка селян з владою.

Комуністичну владу встановлено в січні 1918 року. Безславно з 1923 року діяла комуна "Зоря життя".

На території села розташована братська могила воїнів радянської армії, що загинули при обороні та звільненні села у вересні 1941 та у вересні 1943 років.

На схід від села розташовані природоохоронні території: Вузьке (гідрологічний заказник), Вузьке (орнітологічний заказник), Кудрівський ботанічний заказник, Приубідьський ботанічний заказник, Піски (ботанічний заказник).

Урочища - Дьогтярина, Ромаська.

Особистості[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ВРУ
  2. Погода в селі Кудрівка
  3. Manager. Кудрівка від сивої давнини до сьогодення — Сосницька районна рада. Офіційний веб-сайт. sosnrr.gov.ua (pl). Процитовано 2020-05-14. 
  4. Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії (укр). Київ: Наукова думка. с. 69,д.213. 
  5. Чернігівщина. Енциклопедичний довідник (українсською). Київ: "Українська Радянська Енциклопедія" імені М.П.Бажана. 1990. с. 379. ISBN 5-88500-011-5. 
  6. Власко Семен Сидорович — Сосницька районна рада. Офіційний веб-сайт. sosnrr.gov.ua (pl). Процитовано 2020-05-14.