Сосницький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сосницький район
адміністративно-територіальна одиниця
Sosnytskyi rayon gerb.png Flag of Sosnytsiy Raion in Chernihiv Oblast.gif
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті регіону
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Чернігівська область
Код КОАТУУ: 7424900000
Утворений: 1935 р.
Ліквідований: 17 липня 2020 р.
Населення: 17 742 (на 1.01.2019)
Площа: 916 км²
Густота: 22.1 осіб/км²
Тел. код: +380-4655
Поштові індекси: 16100—16154
Населені пункти та ради
Районний центр: Сосниця
Селищні ради: 1
Сільські ради: 18
Смт: 1
Села: 41
Селища: 1
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Смаглюк Геннадій Анатолійович (заступник голови)
Голова РДА: Хоменко Сергій Євгенійович[1]
Вебсторінка: Сосницька РДА
Сосницька районна рада
Адреса: 16100, Чернігівська обл., Сосницький р-н, смт Сосниця, вул. Грушевського, 15, 2-13-30
Мапа

Commons-logo.svg Сосницький район у Вікісховищі

Со́сницький райо́н —колишній район у північно-східній частині Чернігівської області в басейні річок Десни і Сейму (Полісся). В результаті реформи 2020 року увійшов до Корюківського району Чернігівської області.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Район межував на півночі і північному сході з Новгород-Сіверським та Корюківським районами, на сході з Коропським районом, на півдні та південному заході з Борзнянським та Менським районами Чернігівської області України.

Центр — селище міського типу Сосниця. Район утворено в 1935 році. Відстань до обласного центру автомобільними шляхами 88 км. Територія — 916 км². Населення — 20 670 чол. (станом на 01.01.2010 р.). Населених пунктів 43, у тому числі селищ міського типу 1, сіл 42. Місцевих рад 20, у тому числі районна 1, селищних 1, сільських 18.

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про Сосницю з'являється під 1234 роком. Село Волинка згадується в документах, датованих 1523 роком; було сотенним і волосним центром. Згадки про села Спаське та Змітнів відносяться до 1552 року. У 1996 році 400-річчя відзначило село Авдіївка, власником якого був гетьман Данило Апостол (1702—1728). Після ліквідації автономного устрою на лівобережній Україні в 1782 році Сосниця увійшла до складу Новгород-Сіверського намісництва. Із 1797 року стала повітовим центром Малоросійської, з 1802 року — Чернігівської губернії.

У 1803 році почалася регулярна забудова міста. У середині 19 століття почалася розробка торфу, діяли пивоварний, 2 цегельних та лісопильний заводи, кустарні майстерні, існувала пожежна команда.

У 184455 роках у маєтку Полторацьких у Сосниці жила його внучка Анна Керн зі своїм чоловіком О. В. Марковим-Виноградським. У 1847 році у селі Авдіївка (на хуторі Наталівському) був заснований цукровий завод.

Біля села Бондарівка знаходиться залізнична станція. Тут проходить Південно-Західна залізниця, колись вона називалась Лібаво-Роменською. Рух по ній відкрито в 1874 році. У 1889 році було відкрито шкіряний завод.

19051907 сутички робітників та селян із поліцією. У березні 1917 року у Сосниці стало відомо про лютневу революцію, а весною район став частиною УНР.

У 1923 році Сосниця стає районним центром, а в 1924 році віднесена до категорії селищ міського типу.

Сосницький район постраждав від акції геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933.

У вересні 1941 року територія району захоплена німецькими військами.

На фронтах — 7 тисяч 149 жителів Сосниччини.

Сосниччина входить до складу Менського району, а в 1935 створюється Сосницький район Чернігівської області. Він проіснував до 1962 року, коли був включений до Менського району, і відновлений у 1965 році.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Брецьку сільраду Сосницького району до складу Щорського району, а Конятинську та Пекарівську сільраду Коропського району до складу Сосницького району.[2]

17 липня 2020 року[3] в результаті адміністративно-територіальної реформи Корюківський район збільшили, до його складу увійшли території:

Культура[ред. | ред. код]

Сосницький район був одним з найкращих районів області для розвитку зеленого туризму. Казкові береги Білої кручі Зачарованої Десни, оспівані видатним земляком Олександром Довженком, чудовий піщаний висип біля с. Мале Устя, розташований майже в самому селі.

В закладах культури працює 76 творчих працівники. При районному будинку культури вже 10 років творчо працює народний аматорський, фольклорний колектив «Криниця», керівнику Галині Кузьменко присвоєно звання «Заслужений працівник культури України».

У районі створено 2 інноваційні заклади клубного типу:

  • Киріївський — центр народних традицій та звичаїв,
  • Волинківський — центр культури і дозвілля.

Вже два роки на базі кінотеатру ім. О. П. Довженка проходить Всеукраїнський фестиваль молодіжних фільмів на хвилях «Зачарованої Десни». Кінотеатр один із найкращих в області по плану відвідування глядачами та виконанню плану платних послуг.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат середньо-континентальний. Ґрунти — середньо-слабопідзолисті. Корисні копалини: пісок, глина, торф.

Напрямки спеціалізації району[ред. | ред. код]

  • у промисловості основні види продукції, яка випускаються підприємствами району: кондитерські вироби, безалкогольні напої, консерви, сир жирний, предмети жіночого туалету;
  • у сільському господарстві: зерно-картопляний з розвинутим тваринництвом.

Питома вага району в області[ред. | ред. код]

  • за територією 2,82 %
  • за населенням 2,4 %

Пам'ятки[ред. | ред. код]

На території району — 50 стоянок епохи неоліту і бронзи, низка поселень та могильників раннього заліза (VIII — III століття до нашої ери), сіверянських (VII — X століть), древньоруських городищ (IX — XIII століть), кілька скарбів римських монет (I — III століть нашої ери).

У селі Чорнотичі збереглася пам'ятка архітектури Свято-Дмитрівська церква (1910), у смт Сосниця — Покрівська церква (1847), церква Різдва Богородиці в с. Загребелля (1870), Преображенська в с. Киріївка (1904); пам'ятка архітектури 20 століття в смт Сосниця — Сосницький сільськогосподарський технікум бухгалтерського обліку, побудований в 1910 році як земська управа.

На території району споруджено 13 пам'ятників землякам.

Музеї:

Особи[ред. | ред. код]

У період Другої світової війни на фронтах побували 7149 жителів району. Понад 3860 із них нагороджені сталінськими орденами і медалями.

Уродженці району — В. М. Вальков (с. Авдіївка), І. А. Савченко (с. Матвіївка), Хандога Тимофій Прокопович (с. Бондарівка), В. Д. Петрюк (смт Сосниця) — Герої Радянського Союзу, П. Ф. Сиворакша (с. Киріївка), Т. Я. Литовчик (смт Сосниця) — повні кавалери Ордена Слави, 3 — нагороджені двома Орденами Слави.

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Сосницького району були створені 33 виборчиі дільниці. Явка на виборах складала — 71,28 % (проголосували 11 191 із 15 700 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Олег Ляшко — 32,95 % (3 687 виборців); Юлія Тимошенко — 27,41 % (3 068 виборців), Петро Порошенко — 25,16 % (2 816 виборців), Сергій Тігіпко — 4,47 % (500 виборців), Анатолій Гриценко — 3,29 % (368 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,78 %.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Корюківський район Корюківський район Новгород-Сіверський район
Менський район Gray compass rose.svg Коропський район
Борзнянський район