Треллеборг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Треллеборг
(швед. Trelleborg)
Герб
герб
Міська ратуша
Міська ратуша
Міська ратуша
Треллеборг
Основні дані
55°22′30″ пн. ш. 13°09′00″ сх. д. / 55.37500° пн. ш. 13.15000° сх. д. / 55.37500; 13.15000
Країна Швеція Швеція
Регіон Сконе
Столиця для Треллеборґ (комуна Швеції)
Засновано 1257
Перша згадка 1257
Статус міста 1867
Площа 13.66 км²
Населення 28,290 (2010)
· густота 2,071 осіб/км²
Телефонний код (+46) 0410
Часовий пояс UTC+1, UTC+2 і літній час
GeoNames 2667402
OSM 935531 ·R (Треллеборґ)
Міська влада
Вебсайт trelleborg.se
Мапа
Мапа


CMNS: Треллеборг у Вікісховищі

Треллеборг (швед. Trelleborg) — місто у Швеції, на березі Балтійського моря, центр однойменної комуни. Найпівденніше місто Швеції.

В Треллеборзі знаходиться головний офіс компанії «Trelleborg AB», що виготовляє гумові вироби.[1] Треллеборзький порт — один з найбільших у Швеції. Через місто проходять європейські автомобільні маршрути E22 і E06.

Історія

Перша письмова згадка про Треллеборг датується 1257 роком. 1260 року король Данії Ерік IV подарував Треллеборг і Мальме королю Швеції Вальдемару I як придане для своєї доньки Софії на їхнє весілля. Але пізніше Треллеборг, як і вся провінція Сконе, повернулась до складу Данії. 1619 року після пожежі втратив статус міста. В 1658 за Роскільським миром відійшов до Швеції. У 1840 році отримав статус торгового міста, в 1867 — статус міста.

Спорт

Професійний футбольний клуб Треллеборг виступає в вищій шведській лізі.

Туризм

Головною туристичною принадою міста є церква святого Миколая, збудована архітектором Хельго Зеттерваллем в 1881–1883 рр. на місці середньовічної церкви. На території міста збереглись залишки кругової фортеці вікінгів.

Відомі мешканці Треллеборга

Галерея

Посилання

Див. також

Примітки

  1. Офіційний сайт компанії. Архів оригіналу за 22 серпня 2010. Процитовано 9 вересня 2010.
  2. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.