Географія Швеції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Швеції M:
Географічне положення Швеції
Географічне положення Швеції
Географічне положення
Континент Європа
Регіон Північна Європа
Координати 62°00′ пн. ш. 15°00′ сх. д. / 62.000° пн. ш. 15.000° сх. д. / 62.000; 15.000
Територія
Площа 450,3 тис. км² (56-те)
Морське узбережжя 3218 км
Державний кордон 2211 км
Рельєф
Найвища точка гора Кебнекайсе (2111 м)
Найнижча точка осушена частина озера Хаммарсйон (-2,4 м)
Клімат
Тип помірний
Внутрішні води
Найдовша річка [[_]] ( км)
Найбільше озеро Венерн (5545 км²)
Інше
Природні ресурси залізні руди, руди кольорових металів, золото, срібло, уранові руди, польовий шпат, деревина, гідроенергія
Стихійні лиха морська крига
Екологічні проблеми кислотні дощі

Швеція — європейська країна, що знаходиться півночі континенту, на Скандинавському півострові . Загальна площа країни 450 295 км² (56-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 410 335 км², а на поверхню внутрішніх вод — 39 960 км²[1]. Площа країни більше ніж ⅔ площі території України.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва країни — Королівство Швеція, або коротше Швеція (швед. Konungariket Sverige, Sverige). Назва країни походить від етноніму шведів, що походять від давньогерманського племені свеїв, відомого з перших століть н. е.[2][3]. Етнонім походить від давньоскандинавського Sviþjoð. Походження першого елементу, Svi, імовірно, праіндоєвропейське *suos — свій, родичі. Останній елемент, þjoð, означає народ, подібно до deut в Deutsch (Німеччина) і teut в Teutons (тевтони). Sverige — скорочення фрази Svea Rike, що означає королівство шведів. Тут rike має той самий зміст, що і нім. reich, дан. rike або дан. rige. Фіно-угорські народи називають сусідню країну Руотсі (фін. Ruotsi, ест. Rootsi, лівською Rūotšmō, саамською Ruoŧŧa), можливо, від roþs- — веслування. Власне, за деякими гіпотезами, від цієї назви походить ім'я варязьких дружин, які відвідували східних слов'ян і яких прозвали русами (руссю). Від них, у свою чергу, походить назва їхньої середньовічної держави на сході Європи — Русь[3].

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Файл:Un-sweden.png
Карта Швеції від ООН (англ.)

Швеція розташована в Північній Європі, у східній частині Скандинавського півострова (між Скандинавськими горами та Балтійським морем). Межує з двома іншими країнами: на заході — з Норвегією (спільний кордон — 1666 км), на сході — з Фінляндією (545 км). Загальна довжина державного кордону — 2211 км[1]. Швеція омивається на сході (Ботнічна затока) та півдні водами Балтійського моря. Загальна довжина морського узбережжя 3218 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км), з коригуванням відстані у протоках. Виключна економічна зона встановлена з врахуванням кордонів і висхідних ліній розмежування сусідів. Континентальний шельф — до глибин 200 м[1].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Докладніше: Час у Швеції

Час у Швеції: UTC+1 (-1 година різниці часу з Києвом)[4]. Літній час вводиться останньої неділі березня переводом годинникової стрілки на 1 годину вперед, скасовується в останню неділю жовтня переводом годинникової стрілки на 1 годину назад.

Геологія[ред. | ред. код]

Докладніше: Геологія Швеції

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Швеції багаті на ряд корисних копалин: залізну руду, мідь, свинець, цинк, золото, срібло, вольфрам, уранові руди, миш'як, польовий шпат.

Сейсмічність[ред. | ред. код]

За характером сейсмічності територія Швеції відноситься до пасивних континентальних окраїн[5]. Головну тектонічну роль відіграє Балтійський кристалічний щит, що має блокову будову і який охоплює велику площу Скандинавського і Кольського півостровів, Фінляндію і Карелію[6][7]. Він протистоїть руху літосферних плит на північ у результаті субдукції Африканської плити під Європейську[5]. По краях щита численні розломи, з якими пов'язані мілкофокусні землетруси. Епіцентри яких утворюють сейсмічний пояс уздовж північних берегів Скандинавського півострова[5]. На південній околиці щита землетруси приурочені до розломів западин Данських проток і півострова Ютландія[5]. Окремо виділяється сейсмічна розломна зона вздовж північного берега Балтійського моря і Ботнічної затоки, з продовженням до Кандалакської губи Кольського півострова[5]. Всередині кристалічного щита сейсмічні розломи утворюють прямокутну мережу північно-східного північно-західного простягання [6][7][8]. Особливістю землетрусів є відносно великі площі (до 105 км²) розповсюдження сейсмічних коливань за відносно малих магнітуд; деякі з них сильно проявляються на поверхні землі[5].

Значні землетруси Швеції:

Рельєф[ред. | ред. код]

Докладніше: Рельєф Швеції

Середні висоти — 32(0 м; найнижча точка — осушена частина озера Хаммарсйон поблизу Крістіанстаду (-2,4 м); найвища точка — гора Кебнекайсе (2111 м). У рельєфі півночі та заходу країни переважають гори і плоскогір'я, на півдні — горбисті рівнини. Вздовж кордону з Норвегією простягаються Скандинавські гори, між ними і Ботнічною затокою — плоскогір'я Норланд, південніше — Середньошведська низовина і височина Смоланд. На крайньому півдні — рівнини півострова Сконе.

Узбережжя[ред. | ред. код]

Острови[ред. | ред. код]

Докладніше: Острови Швеції

У Швеції налічується понад 20 тис. островів (найбільші — Готланд і Еланд).

Клімат[ред. | ред. код]

Докладніше: Клімат Швеції

Територія Швеції лежить у помірному кліматичному поясі перехідного від морського (на південному заході) до напівконтинентального типу (Лапландія)[9]. Перевалюють помірні повітряні маси цілий рік, західний масоперенос[10]. Значні сезонні амплітуди температури повітря. Відносно тепла зима з нестійкою погодою, штормовими вітрами, сніговий покрив. Відносно прохолодне літо з більш ясною погодою. Зволоження достатнє, на півночі — надмірне[10].

Швеція є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 174 км³[1].

Станом на 2012 рік в країні налічувалось 1640 км² зрошуваних земель[1].

Річки[ред. | ред. код]

Докладніше: Річки Швеції

Річки країни належать басейну Балтійського моря Атлантичного океану. Більшість річок (Каліксельвен, Шеллефтеельвен, Умеельвен, Турнеельвен та інші) тече із заходу на схід, впадає в Ботнічну затоку, або безпосередньо до Балтійського моря. Річки переважно порожисті багаті на гідроенергію.

Озера[ред. | ред. код]

Докладніше: Озера Швеції

Загалом у Швеції нараховують близько 4 тис. озер площею понад 1 км² найбільше з яких — Венерн — займає 5585 км². Озера Венерн, Веттерн, Ельмарен, Меларен, Сільян (озеро) та інші займають близьк 9 % території країни.

Болота[ред. | ред. код]

Докладніше: Болота Швеції

Льодовики[ред. | ред. код]

Докладніше: Льодовики Швеції

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Докладніше: Ґрунти Швеції

Рослинність[ред. | ред. код]

Докладніше: Флора Швеції

Земельні ресурси Швеції (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 7,5 %,
    • орні землі — 6,4 %,
    • багаторічні насадження — 0 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 1,1 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 68,7 %;
  • інше — 23,8 %[1].
Див. також: Ліси Швеції

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Докладніше: Фауна Швеції

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Голарктичної області: північна частина Скандинавських гір — до Арктичної підобласті, більша частина території країни — до Європейсько-Сибірської тайожної, південь — до Європейської лісової провінції Циркумбореальної підобласті[10].

Охорона природи[ред. | ред. код]

Швеція є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

Докладніше: Екологія Швеції

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: морська крига на узбережжі ускладнює судноплавство, особливо в опрісненій Ботнічній затоці на півночі[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

  • кислотні дощі, які знищують екоситстеми озер і лісів;
  • забруднення морських вод Північного і Балтійського моря.

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Швеції можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Sweden : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 16 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Поспелов Е. М., 2005
  3. а б Котляков В. М., 2006
  4. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 16 July. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  5. а б в г д е Апродов В. А., 2010
  6. а б Соловьев С. Л., 1963
  7. а б Николаев Н. И., 1966
  8. Ананьин И. В., 1987
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  10. а б в ФГАМ, 1964
  11. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]