Треллеборг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Треллеборг
(швед. Trelleborg)

Герб
герб
Міська ратуша
Міська ратуша
Треллеборг
Основні дані
55°22′30″ пн. ш. 13°09′00″ сх. д. / 55.37500° пн. ш. 13.15000° сх. д. / 55.37500; 13.15000
Країна Швеція Швеція
Регіон Сконе
Столиця для комуна Треллеборг[1] (комуна Швеції)
Засновано 1257
Статус міста 1867
Площа 13.66 км²
Населення 28,290 (2010)
· густота 2,071 осіб/км²
Міста-побратими Зассніц і Штральзунд
Телефонний код (+46) 0410
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
GeoNames 2667402
OSM пошук у Nominatim
Міська влада
Веб-сторінка trelleborg.se


Треллеборг у Вікісховищі?

Треллеборг (швед. Trelleborg) — місто у Швеції, на березі Балтійського моря, центр однойменної комуни. Найпівденніше місто Швеції.

В Треллеборзі знаходиться головний офіс компанії «Trelleborg AB», що виготовляє гумові вироби.[2] Треллеборзький порт — один з найбільших у Швеції. Через місто проходять європейські автомобільні маршрути E22 і E06.

Історія[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка про Треллеборг датується 1257 роком. 1260 року король Данії Ерік IV подарував Треллеборг і Мальме королю Швеції Вальдемару I як придане для своєї доньки Софії на їхнє весілля. Але пізніше Треллеборг, як і вся провінція Сконе, повернулась до складу Данії. 1619 року після пожежі втратив статус міста. В 1658 за Роскільським миром відійшов до Швеції. У 1840 році отримав статус торгового міста, в 1867 — статус міста.

Спорт[ред. | ред. код]

Професійний футбольний клуб Треллеборг виступає в вищій шведській лізі.

Туризм[ред. | ред. код]

Головною туристичною принадою міста є церква святого Миколая, збудована архітектором Хельго Зеттерваллем в 1881–1883 рр. на місці середньовічної церкви. На території міста збереглись залишки кругової фортеці вікінгів.

Відомі мешканці Треллеборга[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. комуна Треллеборг
  2. Офіційний сайт компанії
  3. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.