Тріумфальна арка (Кишинів)
| Тріумфальна арка | |
|---|---|
|
| |
| 47°01′28″ пн. ш. 28°49′57″ сх. д. / 47.02472200002777214° пн. ш. 28.83250000002777824° сх. д.Координати: 47°01′28″ пн. ш. 28°49′57″ сх. д. / 47.02472200002777214° пн. ш. 28.83250000002777824° сх. д. | |
| Країна |
 Молдова[1] |
| Розташування | Кишинів[1] |
| Тип | тріумфальна арка |
| Висота | 13 м |
| Стиль | архітектура неокласицизму |
| Автор проєкту | Бернардацці Олександр Осипович |
| Дата заснування | 1841 |
  Тріумфальна арка Тріумфальна арка (Молдова) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
_(cropped).jpg)
Тріумфальна арка (колись її називали Святими воротами, а за радянського режиму — Аркою Перемоги) — пам’ятка національної архітектури, внесена до Реєстру пам’яток історії та культури Кишинева, [2] частина Ансамблю собору Різдва Господа. Роки побудови - 1840–1841 рр. [3] Зведено на згадку про перемогу російської армії в російсько-турецькій війні 1828–1829 рр. Усередині арки знаходиться гігантський дзвін вагою 6,4 тонни який був відлитий з металу турецьких гармат, захоплених у війні. [4]
Структура
Арка має квадратну форму і має дві рівнів. Висота пам'ятника 13 м. Капітелі чотирьох стовпів будівлі були вирізані в коринфському стилі. Верхній рівень оформлений в класичному стилі. Спереду встановлений механічний годинник, запалений вночі, але не повідомляє звуком точний час. Орнаменти та капітелі виконані з кераміки.
Перші годинники на арці з’явилися в 1842 році. Їх привезли з Одеси, а через сім років сильний вітер зірвав циферблат, і механізм працював до 1881 року, і його довелося замінити. Новий механізм придбали в Австрії. Справжній годинник працював не відремонтованим до початку війни, коли його вдарили вибухи в 1941 році.
У 1945 році на стінах Арки були встановлені таблички з іменами бійців радянської армії та громадян Молдови, які воювали на території Бессарабії у Другій світовій війні та отримали відзнаку «Герой Радянського Союзу». Дошки були зняті в 1991 році, після здобуття Молдовою незалежності.
Тріумфальна арка в Кишиневі розташована на осі симетрії архітектурного ансамблю, що включає також собор Різдва, його дзвіницю, площу Великих національних зборів та Будинок уряду в Кишиневі. [4]
Галерея зображень
.jpg)
.jpg)
Бібліографія
- Colesnic, Iurie (1997). Chișinău. Enciclopedie. Chișinău: ed. „Museum”. с. p. 381–382.
{{cite book}}:|pages=має зайвий текст (довідка) Colesnic, Iurie (1997). Chișinău. Enciclopedie. Chișinău: ed. „Museum”. с. p. 381–382.{{cite book}}:|pages=має зайвий текст (довідка) - Кишинівський соборний ансамбль // Республіка Молдова. Патрімоніал = Республіка Молдова. Спадщина. - Ч., 2011. - С. 22.
Примітки
- ↑ а б archINFORM — 1994.
- ↑ Piața Marii Adunări Naționale, 2: Ansamblul Catedrala Nașterea Domnului. monument.sit.md. Процитовано 2 січня 2021.
- ↑ „Porțile Sfinte” pe blogul Chișinău, orașul meu. Accesat la 07.10.2013
- ↑ а б Ghid turistic prin Chișinău.
Посилання
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тріумфальна арка (Кишинів) |