Циркумфлексний наголос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:29, 18 липня 2021, створена Xsandriel (обговорення | внесок) (Скасовано останнє редагування (91.243.215.172) і відновлено версію 22891040 Andriy.v)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Циркумфлексний наголос, циркумфлексовий (від лат. circumflexus – вигин) — низхідний (низхідно-висхідний) тонічний наголос.

Загальна характеристика

Циркумфлексний наголос є різновидом музикального політонічного наголосу. Політонія характерна литовській, словенській мовам та деяким діалектам сербської та хорватської мов. А також у давньогрецькій мові (був можливий тільки на довгому складі, на відміну від висхідного (акута),який був допустимий як на довгому, так і на короткому складах) та санскриті, а також, очевидно, в індоєвропейській прамові.

В українській мові рефлексами цього наголосу є те, що в давніх словах, де був низхідний наголос, нині наголос рухомий (ліс, ного, рука, стіл).

Див. також

Література

  • Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. — К.: Видавничий центр «Академія», 2005, С. 128-129.