Челнов Олег Йосипович
- Запит «Беркут» перенаправляє сюди; див. також інші значення.
Олег Челнов | |
---|---|
Прізвисько | Олег Беркут |
Народження |
1965 Харків, Українська РСР, СРСР |
Смерть |
невідомо Грозний, Чеченська Республіка, Росія |
Країна | Україна |
Звання | лейтенант армії ЧРІ |
Формування | Гарнізон Грозного, підрозділ «Вікінг» |
Війни / битви |
Війна в Афганістані Перша чеченська війна |
Нагороди |
|
Олег Йосипович Челнов (псевдонім Беркут; * 1965, Харків — зник безвісти після 7 березня 1996, Грозний) — український націоналіст, військовик, командир підрозділу УНА-УНСО «Вікінг» під час першої чеченської війни. Один з двох українців, удостоєних нагороди «Герой нації» Чеченської Республіки Ічкерія (інший — Сашко Білий).
Життєпис
Народився 1965 року у місті Харкові у російськомовній родині заводчан. Один із дідів Олега був репресований і відбував покарання в радянських таборах[1].
1984 року призваний до війська. Брав участь у війні в Афганістані, де отримав поранення у спину[1]. 1988 року добровольцем поїхав до Вірменської РСР ліквідовувати наслідки Спітакського землетрусу, за що згодом був нагороджений орденом «За особисту мужність».
1990 року в Олега Челнова народилася донька Аліна.
До Чечні Челнов уперше вирушив 1994 року, де з українських добровольців було сформовано батальйон УНА-УНСО «Вікінг». Під час битви за Грозний в січні 1995 року батальйон брав участь в обороні президентського палацу, Челнов тоді був начальником штабу. У червні 1995 року лейтенант армії ЧРІ Челнов повернувся до рідного Харкова[1].
Востаннє Олег Челнов вирушив на Кавказ у січні 1996 року. За офіційною версією він загинув у Грозному під час бою в районі площі «Мінутка» 6 або 7 березня. Але є свідчення людей, які його знали, про те, що бачили його пізніше. Тіло Олега так і не було знайдене. Тому правильніше вважати його зниклим безвісти[1][2].
Вшанування пам'яті
Після загибелі на його честь названо одну з вулиць Грозного, а дочці в Харкові призначено пожиттєву пенсію, однак після приходу до влади кадировців вулицю було перейменовано[1][3].
Нагороди
- Орден «За особисту мужність».
- Кавалер ордену «Герой нації» (чеч. Орден «Къоман Турпал», Orden «Qoman Turpal») Чеченської Республіки Ічкерія — за мужність і героїзм, проявлені на полі битви за незалежність Чеченської Республіки Ічкерія і Кавказу[4]. Нагороджений посмертно 22 жовтня 1996 року Указом президента Чеченської Республіки Ічкерія Зелімханом Яндарбієвим. Орден даний посмертно, хоча підтверджень смерті Олега Челнова немає досі.
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Челнов Олег Йосипович |
Примітки
- ↑ а б в г д Росіянин, український герой чеченської нації Олег Челнов // «Історична правда», 14 січня 2015
- ↑ Україна — не Чечня! // «УНСО», 11 грудня 2014
- ↑ Министр иностранных дел Чечни Ильяс Ахмадов: «Многие чеченцы интересовались опытом стрелков УПА», gazeta.zn.ua
- ↑ Ордена и награды Ичкерии // SNA Chechenpress (рос.)