Шарбур Віталій Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:08, 26 червня 2020, створена SOMBot (обговорення | внесок) (більше не розпізнається як ізольована)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Віталій Шарбур
Особисті дані
Повне ім'я Віталій Дмитрович Шарбур
Народження 27 листопада 1927(1927-11-27)
  Харків, Українська РСР
Смерть 28 серпня 2009(2009-08-28) (81 рік)
  Могильов, Білорусь
Громадянство СРСР СРСР
Білорусь Білорусь
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1943—1944 СРСР «Локомотив» (Х) ? (-?)
1951—1953 СРСР «Динамо» (Лн) 0 (0)
1953—1956 СРСР «Спартак» (Б) ? (-?)
1956—1957 СРСР «Урожай» (Мн) 26+ (-?)
1958—1959 СРСР «Спартак» (Б) ? (-?)
1960—1965 СРСР «Спартак» (Мг) ? (-?)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1960
1974—1976
СРСР «Хімік» (Мг)
СРСР «Дніро» (Мг)
Суддівська діяльність
Місто Могильов
Професія футболіст

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Віталій Дмитрович Шарбур (нар. 27 листопада 1927, Харків, Українська РСРпом. 28 серпня 2009, Могильов, Білорусь) — радянський білоруський футболіст, тренер та футбольний арбітр українського походження, виступав на позиції воротаря.

Кар'єра гравця

Футбольну кар'єру розпочав 1943 року в харківському «Локомотиві», однак через початок німецько-радянської війни змушений був призупинити власні виступи. Наступного року був мобілізований до армії, завершив бойовий шлях у Потсдамі. По завершенні війни виступав у футбольній команді дивізії, у складі якої виграв чемпіонат Збройних сил СРСР. У 1947 році разом з військовою частиною був переведений до Бобруйська, а в 1951 році прийняв запрошення ленінградського «Динамо», яке виступало у вищому дивізіоні радянського чемпіонату[1]. Після смертій Йосипа Сталіна клуб було розформовано. Окрім цього, через хворобу дружини змушений був повернутися до Бобруйська та відмовитися від пропозиції клубів з Харкова та Риги. У Бобруйську був призначений граючим тренером «Спартака», а в 1956 році разом з командою завоював срібні нагороди чемпіонату республіки. Потім виступав у мінському «Урожаї», а в 1960 році прийняв пропозицію про роботу в могильовському «Хіміку», в якому й завершив кар'єру гравця[2].

Кар'єра тренера

Тренерську діяльність розпочав ще будучи футболістом. Поєднував функції футболіста й тренера в бобруйському «Спартаку» та могильовському «Хіміку»[3]. З 1974 по 1976 рік очолював «Дніпро» (Могильов)[4]. У перерві між тренерською роботою, в 1968 році, закінчив Вищу школу тренерів у Москві. Також судив футбольні й хокейні матчі.

Помер 28 серпня 2009 на 81-у році життя[5].

Досягнення

Як гравця й тренера

  • Чемпіонат Білоруської РСР
    • Срібний призер (1): 1956

Відзнаки

Примітки

Посилання