LILO
 | Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (грудень 2019) |
 | |
| Тип | завантажувач операційної системи |
|---|---|
| Розробник |
Вернер Хельмесбергер (1992–1998) Джон Хоффман (1999–2007) Йоахім Відорн (2010-2015) |
| Стабільний випуск | 24.2[1] (22 листопада 2015) |
| Версії | 24.2 (22 листопада 2015)[2] |
| Платформа | IA-32, x86-64, PowerPC |
| Операційна система | Linux, Mac OS, Solaris i Windows |
| Мова програмування | C і асемблер |
| Українська мова | так |
| Стан розробки | розробку припинено[3] |
| Ліцензія | Ліцензія BSD |
| Репозиторій | salsa.debian.org/joowie-guest/upstream_lilo |
| Вебсайт | lilo.alioth.debian.org |
LILO (LInux LOader) — один із стандартних завантажувачів для Linux та FreeBSD. LILO не залежить від файлової системи, в змозі завантажити ядра операційної системи Linux або інший виконуваний код і від Floppy та жорсткого диску. Програма підтримує від 1 до 16 різних записів. LILO може бути встановлений як основна програма завантаження в MBR (запускати безпосередньо BIOS) або завантажувальний сектор.
LILO і GRUB
LILO використовується на практиці після першого Linux ядра. Тепер, однак, все частіше замінюється на GRUB.Для початківців процес конфігурації GRUB може здатися складним.
Короткий огляд
LILO розробив Werner Almesberger, далі, розробляв John Coffman (версії 20-22), на поточний день розробляє Йоахім Відорн.
LILO не залежить від файлової системи і тому може завантажувати операційну систему з жорсткого диска або з дискети. У зв'язку з цим LILO зберігає пункти меню і положення завантажуються ядер безпосередньо в тілі завантажувача і потребує оновлення (за допомогою запуску утиліти lilo) при кожній зміні конфігурації (зміну у файлі lilo.conf або в розташуванні завантажуються ядер на диску).
LILO підтримує до 16 пунктів меню при завантаженні.
Два види завантаження, підтримувані LILO - це завантаження Linux-ядра з опциональной підтримкою initrd і передача управління іншій завантажувачу (chainloading).
LILO може бути встановлений в головному завантажувальному секторі MBR або завантажувальному секторі розділу.
LILO використовує BIOS для доступу до жорстких дисків, з притаманними цій схемі обмеженнями.
Див. також
Посилання
- ↑ Wiedorn, Joachim (22 листопада 2015). LILO Bootloader for GNU/Linux. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 22 листопада 2015.
- ↑ http://lilo.alioth.debian.org/
- ↑ Wiedorn, Joachim (15 грудня 2015). Development of lilo finished. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 28 липня 2016.