Puccinellia svalbardensis

Puccinellia svalbardensis (Покісниця свальбардська) — вид трав'янистих рослин родини Тонконогові (Poaceae), ендемік Свальбарду.

Таксономічні примітки

До того як матеріал був описаний як новий вид, його призначали до P. tenella, від якого P. svalbardensis відрізняється помітно морфологічно, а також в тому, що він гексаплоїдний (2n = 42 [6x]) проти диплоїдного.

Опис

Це багаторічні трав'янисті рослини, які ростуть у невеликих, щільних або нещільних купинах. Базальні піхви блідо-солом'яного забарвлення, з сильними, блідими жилами. Стебла 5–15 см, стеляться або висхідні, гладкі й голі, з 1–3 листками. Листя 3–7 см завдовжки, голі, як правило, з фіолетовим або блідо-фіолетовим відтінком. Лігули 1.5–2 мм, більш-менш усічені, сильно розвинені.

Одиниці суцвіття Poaceae — колоски, майже завжди численні в волотях або колосовидих суцвіттях. Колоски складаються з 2-х лусок (приквіток для колоска) і одної або кількох квіток.

Суцвіття — лілові відкриті волоті, до 7 × 5 см і, як правило, займають 1/2–1/3 від довжини стебла. Волоті з 5–7 вузлами з 1–2(3) гілочками в кожному з нижніх вузлів. Колоски 3–4 × 1.8–2.1 мм, з 3–4 квітами. Приквітки (луски і леми) з закругленими спинками. Нижня луска 0.8–1.2 × 0.5–0.7 мм, яйцеподібна, фіолетова без білого краю; верхня луска 1.2–1.7 × 0.8–1.0 мм, яйцеподібна або довгаста, на верхівці закруглена, з 1–3 жилками, фіолетова з вузьким білим краєм і вершиною. Леми 1.8–2.2 × 1.0–1.4 мм, довгасті, округлі, з дуже неясними жилками (приблизно 5), гладкі, з рідкісними волосками біля основи, фіолетові з більш-менш вузькими жовтуватими й білими краями. Пиляки 0.4–0.5 мм. Плоди — сім'янки (з одною насіниною).

Відтворення

Статеве розмноження насінням; немає вегетативного розмноження. Запилюється вітром. Немає спеціального пристосування до поширення насіння. Поширюється, ймовірно, в основному вітром, іноді, можливо, птицею.

Поширення

У світі відомий лише з чотирьох невеликих областях на Шпіцбергені: на островах Ловен в Конгсфьорді, в безпосередній близькості від теплих джерел на Бокфьорді, уздовж східного боку внутрішнього Війдефьорду, а також поблизу Піраміди й у долині Мімердален на Більлефьорді.

Типи місць проживання дуже різні в чотирьох областях, де цей вид відомий. На островах Ловен вид, здається, росте в луковій і вересковій рослинності, яку виїдають і удобрюють гуси. На Бокфьорді росте на іноді дуже сухих рівнинах гравію поблизу теплих джерел. На Війдефьорді вид є регулярною складовою арктичної степової рослинності на відкритих мулових і гравію рівнинах. В околиці Піраміди росте в основному на порушеному ґрунті з основною реакцією.

Див. також

• Список видів роду покісниця.

Джерела

• The Flora of Svalbard (англ.)
• Pan-arctic flora (англ.)
• Euro+Med Plantbase (англ.)