Чапля суматранська
| Чапля суматранська | |
|---|---|
| |
| Чапля суматранська — Палаван, Філіппіни | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Пеліканоподібні (Pelecaniformes) |
| Родина: | Чаплеві (Ardeidae) |
| Рід: | Чапля (Ardea) |
| Вид: | Чапля суматранська (A. sumatrana)
|
| Біноміальна назва | |
| Ardea sumatrana Raffles, 1822
| |
| |
| Мапа поширення виду | |
Чапля суматранська[2] (Ardea sumatrana) — вид лелекоподібних птахів родини чаплевих (Ardeidae), що належить до роду Чапля (Ardea). Поширена в Південно-Східній Азії, Папуа-Новій Гвінеї та Австралії.
Суматранська чапля — великий птах, довжина його тіла становить 100—110 см, маса 1300—2600 г, а розмах крил сягає до 190 см. Має темно-сіре забарвлення голови, шиї та тіла, тьмяно-сірі ноги та тьмяно-білуваті груди. У період розмноження на шиї та спині з'являється сріблясто-сіре пір'я, а молоді особини мають іржаво-коричневе оперення.
Вид поширений уздовж узбережжя, від Бірми через острови Південно-Східної Азії до Папуа-Нової Гвінеї та Австралії. Мешкає у прибережних лісах, мангрових заростях та зонах припливу, віддаючи перевагу місцям з достатньою кількістю укриттів.
Гніздиться поодинці або в групах з іншими видами водоплавних птахів. Гніздування відбувається навесні та влітку. У мангрових заростях будує велике гніздо діаметром до 1,3 метра. У кладці, як правило, одне або два матових яйця блакитно-сірого або зеленого кольору.
Основу раціону становить риба, а також різноманітні водні тварини. Полює поблизу мангрових лісів та інших прибережних територій.
Основним фактором, що впливає на популяцію, є знищення мангрових лісів через рекультивацію земель для розвитку інфраструктури.
- ↑ BirdLife International (2015). Ardea sumatrana. IUCN Red List of Threatened Species. IUCN. 2015: e.T22697028A84965448. Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 17 січня 2016.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- McKilligan, Neil (2005). Herons, Egrets and Bitterns: Their Biology and Conservation in Australia (анг.) . CSIRO Publishing. Архів оригіналу за 25 вересня 2016. Процитовано 18 березня 2019.
- Campbell, Iain; Woods, Sam; Leseberg, Nick (2014). Birds of Australia: A Photographic Guide (анг.) . ISBN 9780691157276.