Bathynomus giganteus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Bathynomus giganteus

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Ракоподібні (Crustacea)
Клас: Вищі ракоподібні (Malacostraca)
Ряд: Рівноногі (Isopoda)
Родина: Cirolanidae
Рід: Bathynomus
Вид: B. giganteus
Bathynomus giganteus
A. Milne-Edwards, 1879
Посилання
Вікісховище: Bathynomus giganteus
Віківиди: Bathynomus giganteus
EOL: 343245
ITIS: 92261
NCBI: 192963

Bathynomus giganteus — вид рівноногих ракоподібних родини Cirolanidae. Найбільший представник рівноногих.[1]

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений в Атлантичному та Тихому океанах[2]. Живе на морському дні на глибині 170—2140 м.

Опис[ред. | ред. код]

Зовні схожий на велетенську мокрицю. Тіло сягає завдовжки до 76 см та важить до 1,7 кг. Інші представники ряду рівноногих не перевищують 5 см завдовжки. Bathynomus giganteus є наочним прикладом глибоководного гігантизму — явища, коли деякі види морських тварин, що мешкають на великих глибинах, досягають більших розмірів, ніж їхні близькі родичі на мілководді або суші[3][4].

Тварина вкрита твердим вапняковим екзоскелетом, що складається з багатьох сегментів. Bathynomus giganteus може згортатися в «кулю» для захисту від хижаків. Наявні сім пар лап.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Живиться падаллю (мертвими китами, рибою та кальмарами). Може нападати також на морських огірків, губок або нематод. Може тривалий час обходитися без їжі, але при її надлишку об'їдається так, що може втратити здатність до пересування.

Самиці відкладають ікру у спеціальну виводкову камеру на череві (марсипіум), де яйця зберігаються до вилуплення.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Giant Isopod | Bathynomus giganteus | SeaPics.com. seapics.com. Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 17 січня 2019.
  2. Kaplan, Jeremy (31 березня 2010). Bathynomus Giganteus: Terrifying Sea Beast Hauled Up. National Geographic Society Newsroom (амер.). Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 17 січня 2019.
  3. McClain, C.R. (4 квітня 2007). Why is The Giant Isopod Giant? | ScienceBlogs. scienceblogs.com. Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 17 січня 2019.
  4. Timofeev, S.F. (November 2001). Bergmann's Principle and Deep-Water Gigantism in Marine Crustaceans. Izvestiia Akademii nauk. Seriia biologicheskaia / Rossiiskaia akademiia nauk. 28 (6): 764—768. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 20 квітня 2022.
  5. Ax, Peter (28 серпня 2000). Multicellular Animals: The Phylogenetic System of the Metazoa (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN 9783540674061. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 4 липня 2019.