Beechcraft Baron

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Baron
Beechcraft Baron 58.jpg
Beechcraft Baron 58
Тип літак загального призначення
Розробник Beechcraft
Виробник Beech Aircraft Corporation
Hawker Beechcraft Corporation
Перший політ 29 лютого 1960
Статус експлуатується
Роки виробництва з 1961
Базова модель Beechcraft Travel Air
Beechcraft Baron у Вікісховищі?

Beechcraft Baron — сімейство американських легких двохмоторних літаків загального призначення. Серія розроблена і серійно вироблялась підприємством Beech Aircraft Corporation з 1961 року. Випуск літака продовжується і в даний час (2011) підприємством Hawker Beechcraft Corporation.

Розробка літака[ред. | ред. код]

Серія літаків Baron була розроблена на основі попередньої моделі Beechcraft 95 Travel Air. Літак був значно змінений: хвостова секція нової машини була взята від моделі Beechcraft Debonair, змінені аеродинамічні форми фюзеляжу і мотогондол. Новому літаку було присвоєно позначення Baron. Прототип здійснив перший політ 29 лютого 1960 р. З 1961 р. літак випускається серійно.

Модифікації[ред. | ред. код]

Model E55 Baron
Baron 58PA

В ході серійного випуску вироблялися три головні виробничі серії літаків сімейства Baron: Baron 55 (короткий фюзеляж), Baron 56 (короткий фюзеляж) і Baron 58 (видовжений фюзеляж). Кожна виробнича серія мала модифікації.

Baron 55 — перша виробнича серія. Ранні модифікації Baron 55, 55A і 55B оснащувалися двигунами Continental IO-470 потужністю 260 к. с., розвиваючи швидкість до 350 км/год і мали злітну вагу 2200–2300 кг. Моделі 55C, 55D і 55E оснащувалися двигунами Continental IO520 потужністю 285 к. с, розвивали швидкість до 370 км/год при збільшеній на 200 кг вантажопідйомності. Місткість баків була також збільшена (515 або 628 літрів).

Baron 56 — модель оснащувалась двигунами Lycoming TIO-541 з турбонагнітачем, потужністю 380 к. с.

Baron 58 — нова виробнича серія, випуск почато в 1970 р. Видовжено фюзеляж, змінено компонування салону, додані задні двері. Завантажена вага збільшена до 2450—2500 кг, оснащувались двигунами Continental IO-520 або IO-550 потужністю 300 к. с., крейсерська швидкість — 370 км/год.

З 1976 р. почався випуск моделей з турбонагнітачем (58TC) і з герметичною кабіною (58P). Модель, яка випускається в даний час (G58), оснащується багатофункціональними рідкокристалічними індикаторами (скляна кабіна).

Льотно-технічні характеристики[ред. | ред. код]

  • Екіпаж: 1
  • Пасажиромісткість: 5
  • Довжина 8,53 м
  • Розмах крила 11,53 м
  • Висота 2,92 м
  • Площа крила 18,50 м2
  • Аеродинамічний профіль крила NACA 230 відносною товщиною 16,5 % в корені, 10,5 % на закінцівці
  • Вага (порожній): 1431 кг
  • Максимальна злітна вага 2313 кг
  • Силова установка : 2 × Continental IO-470-L, поршневих 6-циліндрових повітряного охолодження, потужністю 260 к. с. кожен
  • Максимальна швидкість 380 км/год на рівні моря
  • Крейсерська швидкість: 333 км/год при потужності двигуна 55 % на висоті 3600 м.
  • Швидкість звалювання 135,5 км/год (двигун вимкнений, шасі і закрилки випущені)
  • Дальність: 1746 км при потужності двигуна 65 % на висоті 3200 м з 45-хвилинним резервом палива
  • Практична стеля: 6000 м
  • Швидкопідйомність: 8,5 м/с

Джерела[ред. | ред. код]

  • Harding, Stephen. U.S. Army Aircraft Since 1947. Shrewsbury, UK:Airlife Publishing, 1990. ISBN 1-85310-102-8.(англ.)
  • Michell, Simon. Jane’s Civil and Military Aircraft Upgrades 1994-95. Coulsdon, UK:Jane’s Information Group, 1994. ISBN 0-7106-1208-7.(англ.)
  • Jane’s All The World’s Aircraft 1976-77. London:Jane’s Yearbooks, 1976, ISBN 0-354-00538-3.(англ.)