Габріель Біброн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Bibron)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Габріель Біброн
фр. Gabriel Bibron
Народився 20 жовтня 1805(1805-10-20)
Париж[1]
Помер 27 березня 1848(1848-03-27)[1][2] (42 роки)
Луара, Франція
·туберкульоз
Країна  Франція
Діяльність зоолог, герпетолог
Alma mater Паризький університет
Галузь зоологія
Заклад Паризький університет
У шлюбі з Jeanne Bellocd

CMNS: Габріель Біброн у Вікісховищі
Систематик живої природи
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Bibron».

Gabriel Bibron на Віківидах
Сторінка на Віківидах
Gabriel Bibron на Вікісховищі
Зображення на Вікісховищі

Габріель Біброн (фр. Gabriel Bibron; 20 жовтня 1805 — 27 березня 1848) — французький зоолог, герпетолог.

Біографія[ред. | ред. код]

Габріель Біброн народився в Парижі. Його батько був співробітником Музею природознавства, тому Габріель отримав від батька хороші знання з природознавства. Габріель їздив в експедицію для збору хребетних в Італії та Сицилії. Під керівництвом Жана Батиста Борі де Сен-Вінсента брав участь у Морейській експедиції до Пелопоннесу.

Він класифікував численні види рептилій разом з Андре-Марі-Константом Дюмерілем (1774—1860), з яким Габріель Біброн познайомився у 1832 році. Дюмеріль цікавився переважно відносинами між родами, а Біброн переважно описував види. Разом вони написали збірник Erpétologie Générale, комплексний звіт про плазунів, опублікований в десяти томах з 1834 по 1854 роки[3].

Біброн захворів на туберкульоз і пішов у відставку в 1845 році, переїхав до Сен-Альбан-ле-Ео, де помер у віці 42 років.

Таксони названі на честь Біброна[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #117590320 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Schmidt, Karl P.; Davis, D. Dwight (1941). Field Book of Snakes of the United States and Canada. New York: G.P. Putnam's Sons. 365 pp. («History of snake study», p. 12).

Посилання[ред. | ред. код]