Альбом записаний 26 лютого1962 року під час концерту в клубі «Gerde's Folk City» у Вест-Вілледжі в Нью-Йорку[1][2]. Він грає сольно на своїй фірмовій дев'ятиструнній гітарі, акомпануючи собі на казу. Матеріал включає пісню Томмі Маккленнана «Bottle Up and Go» та 11 народних пісень, серед яких «Trouble Take Me to My Grave» (його варіант пісні нагадує версію Мадді Вотерса «I Can't Be Satisfied»), «Blues Mink Coat» і «Burned Child Is Scared of Fire». Продюсером альбому став Кеннет С. Голдстайн[2].
Платівка вийшла у 1963 році на лейблі Bluesville, дочірньому Prestige Records[3]. Цей альбом став для Вільямса третім з трьох випущених на Prestige/Bluesville[4]. 1995 року перевиданий на CD лейблом Original Blues Classics.
Оглядач AllMusic Брюс Ідер в своїй рецензії поставив Big Joe Williams at Folk City оцінку 3 з 5, написавши, що на «цій платівці Біг Джо Вільямс перебуває у найкращій формі свого пізнього періоду творчості, виступаючи перед аудиторією, переважно білими студентами коледжу. Усі пісні виконані в жвавій манері з лякаючим перебиранням пальців. Вільямс зробив декілька записів у фолк-клубах на початку 1960-х років, і вони добре контрастують із великою кількістю студійних записів того ж періоду. Очевидно, він був у прекрасній формі, граючи безпосередньо перед публікою.»[5]
