Blarina hylophaga
| Blarina hylophaga | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Комахоїдні (Eulipotyphla) |
| Родина: | Мідицеві (Soricidae) |
| Рід: | Блярина (Blarina) |
| Вид: | B. hylophaga
|
| Біноміальна назва | |
| Blarina hylophaga Elliot, 1899
| |
| |
| Ареал | |
| Синоніми | |
|
Blarina carolinensis hylophaga | |
Blarina hylophaga — це невеликий, сіро-сланцевий, короткохвостий вид землерийок. Найдавніші скам'янілості цього виду датуються останнім льодовиковим періодом, і два підвиди (B. h. plumbea з Техасу B. h. hylophaga з решти ареалу) могли розійтися лише тисячу років тому[2].
Blarina hylophaga зовні схожа на близькоспоріднену Blarina carolinensis, хоча в середньому трохи більша, і довго вважалося, що вона належить до того самого виду. Blarina hylophaga міцної статури з короткими ногами та хвостом, а також довгою гострою мордою з довгими вусами[2]. Вуха та очі малі, повіки у деяких особин постійно закриті, ця особливість невідома серед землерийок[3].
Хутро оксамитової текстури й однорідного кольору від сірого до коричневого. Загальна довжина дорослих особин коливається від 9 до 12 см, включаючи хвіст від 2 до 3 см, і важать від 13 до 16 г[2].
Blarina hylophaga зустрічається в низинних середовищах із густою рослинністю від Південної Айови та Небраски на півночі до частин Техасу та Північної Луїзіани на півдні, включаючи більшу частину штатів Міссурі, Канзас, Оклахома та Арканзас, а також північно-східний кут Колорадо[1].
Вид мешкає в різноманітних місцях існування, включаючи луки, сільськогосподарські угіддя та ліси. Хоча зазвичай він віддає перевагу добре зволоженим середовищам із великою кількістю ґрунтової підстилки, він також відомий у відносно сухих і піщаних місцевостях у Техасі та Колорадо, часто з мінімальним ґрунтовим покривом[2].
Як і інші землерийки, цей вид є комахоїдним, його раціон складається переважно з жуків і слимаків, а також інших комах, павуків і дощових черв'яків. Вони також можуть їсти невелику кількість рослин і грибів, і, як повідомляється, іноді їдять північноамериканських оленів. З хижаків — сови, яструби, змії, прудкі лисиці[2].
Blarina hylophaga, як правило, одиночна нічна тварина, яка проводить день, спить у норах у м'якому ґрунті чи підстилці з листя. Нори можуть містити гнізда, зроблені з трави або листя, і оточені мережею стежок, якими землерийка користується під час полювання на здобич. Повідомляється, що вони подорожують територіями від 0,06 до 0,55 га, і подорожують переважно на світанку та заході сонця. Маючи поганий зір, вони полюють переважно за допомогою ехолокації. Вони активні протягом року, не впадають у сплячку[2].
Ця землерийка розмножується з ранньої весни до пізнього літа, і може вирощувати два-три приплоди на рік. Вагітність триває 21 або 22 дні і призводить до народження від чотирьох до семи голих дитинчат. Особини можуть жити до двох років[2].
- ↑ а б Hammerson, G. (2008). Blarina hylophaga. Процитовано 07.02.2010.
- ↑ а б в г д е ж Thompson, C.W. (2011). Blarina hylophaga (Soricomorpha: Soricidae). Mammalian Species. 43 (1): 94—103. doi:10.1644/878.1.
- ↑ Jones, M.C. (2007). Texas shrews (Blarina hylophaga) lacking external eye openings. Southeastern Naturalist. 6 (4): 752—754. doi:10.1656/1528-7092(2007)6[752:tsbhle]2.0.co;2. S2CID 86334639.
|