Brent

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Brent (Brent Crude) — еталонна (маркерна) марка (сорт) нафти, видобута в Північному морі.

Розташування нафтової платформи Brent у Північному морі

Фактично є сумішшю нафт, що добуваються на шельфових родовищах Brent , Oseberg і Forties між узбережжями Норвегії та Шотландії. Компоненти Oseberg і Forties були додані до цієї суміші тільки в 2002 році і відтоді цей сорт нафти також називають BFO. Є однією з основних марок нафти, що торгуються на міжнародних нафтових біржах. Ціна нафти Brent з 1971 року є основою для ціноутворення близько 40 % всіх світових сортів нафти, зокрема, російської нафти Urals. Саме тому цю марку називають «еталонною».

Суміш Brent класифікується як легка малосірчиста нафта, її щільність при 20 °C бл. 825—828 кг / м ³ (38,6-39 градусів API), вміст сірки бл. 0,37 %. Проте, за цими показниками вона поступається американській суміші WTI (West Texas Intermediate). Зазвичай ця нафта переробляється на північному заході Європи, але за сприятливої ​​цінової кон'юнктури, може доставлятися для переробки в США та Середземномор'ї.

Ціна нафти Brent зазвичай становила в середньому на 1 долар США/барель нижче ціни WTI і на 1 долар США / барель вище ціни так званої «корзини ОПЕК». Однак у 2007 році цей паритет змінився і нафта Brent торгується з премією до WTI.

Історія[ред. | ред. код]

Назва сорту походить від однойменного родовища в Північному морі, відкритого 1970 року. Слово Brent утворено від перших літер назв нафтоносних пластів — Broom, Rannoch, Etieve, Ness і Tarbat. Спочатку сорт визначався як суміш, що отримується на британському терміналі Саллі-Во (Шетландські острови)[1].

З середини 1980-х років видобуток на родовищі Брент почав знижуватися, впавши з 885 тис. барелів на день 1986-го до 366 тис. 1990 року. 1990-го до сорту Brent було додано нафту, що видобувається в системі Ninian. Суміш нафт добувалася в обсягах близько 800 тисяч б/д в 1992, впавши до рівня 400 тисяч 2001 року (близько 20 танкерів на місяць)[1].

У липні 2002 року агентством Platts, дані якого використовуються для визначення ціни на контракти Brent[2], до сорту було додано нафти, що видобуваються на інших родовищах в тому ж регіоні: Forties (Північне море) і Oseberg (Норвегія). Нова суміш отримала назву BFO (Brent-Forties-Oseberg). 2007 року було додано Ekofisk і суміш отримала назву BFOE.

Ціна нафти Brent традиційно була близька до вартості WTI, еталонної марки для нафти, що видобувається в США, й імпортованої до країни. Зазвичай, Brent торгувалася на 1-4$ за барель нижче ніж WTI через вищу вартість доставки до США. Однак, з 2011 року паритет змінився і Brent стала торгуватися з премією в 10-20$ за барель до цін WTI, звуження різниці проявлялося в 2013—2014 роках.

12 січня 2018 року ціна на нафту марки Brent вперше з 4 грудня 2014 року перевищила 70$ за барель.

24 квітня 2018 року котирування ф'ючерсів на червень нафти марки Brent збільшилася на $0,29 (0,39 %) — до $75 за барель.

21 квітня 2020-го ціни на нафту Brent опустилися до $18,40, вперше з лютого 2002-го року[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bassam Fattouh (Director of the Oil and Middle East Programme). {{{Заголовок}}}. — ISBN 978-1-907555-20-6.
  2. Barret (2012). Brent prices: Impact of PRA methodology on price formation (en). Oxford Energy comment. Процитовано 2015-01-08. «Platts (the main PRA for Brent; Platts prices were used in most contracts) ... In 2002 ... Forties and Oseberg were included in the set of crudes... in 2007, Ekofisk was included» 
  3. Ціни на нафту Brent впали нижче за 19 доларів вперше з лютого 2002. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-04-21.