British Rail Class 483

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
British Rail Class 483
Зображення
Зображення інтер'єру
Оператор Island Line Trainsd
Виробник Metro-Cammelld
Залізничне депо Ryde traincare depotd
CMNS: British Rail Class 483 у Вікісховищі

British Rail Class 483 — електропоїзди мотор-вагонної тяги спочатку побудовані в 1938 спеціально для підземних дистанцій[en] лондонського метро. В 1988 потяги, спочатку побудовані для Компанії підземних електричних залізниць Лондона[en], були відставлені від роботи. В 1989—1992 рр поїзди були капітально відремонтовані підприємством з виробництва та ремонту локомотивів Eastleigh Works[en], для використання на електрифікованій за допомогою контактної рейки, постійним струмом напругою 630 вольт на Острівній лінії острова Вайт [1]. У свою чергу, потяги, що відпрацювали близько 50 років у мережі лондонського метрополітену, замінили ще старіші, побудовані в 1923 році і списані потяги Лондонського метрополітену серії Standart[en], які називаються на Острівній лінії British Rail Class 485 і 486. На момент покупки British Rail Class 485 та 486 відпрацювали вже понад 40 років у Лондонському метрополітені. Проте їх придбання в 1967 році для пасажирської роботи на новій електрифікованій лінії, що сполучає місто Райд[en] з містом Шанклін[en] [2] [3], де вони пропрацювали ще чверть століття, дозволило відкликати останні паровози з Острівної лінії.

На момент остаточної відставки від роботи та повного виведення з експлуатації 3 січня 2021 року електропоїздам British Rail Class 483 виповнилося 83 роки. Це були найстаріші пасажирські поїзди у Великій Британії, які в той час обслуговували регулярні пасажирські перевезення [4] [5]. Після виведення з експлуатації метровагонів класу 483 з 4 січня 2021 року лінію було закрито на невизначений термін для проведення модернізації та заміни рухомого складу на електропоїзди класу 484 [6]. Після модернізації лінію знову відкрито 1 листопада 2021 року [7] З шести двовагонних одиниць, що обслуговували Острівну лінію на момент виведення з експлуатації, чотири вирішили зберегти для історії.


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Route Specifications 2016 Wessex (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 травня 2021. Процитовано 15-08-2021.(англ.)
  2. Class 485, 486 - 4VEC, 3-TIS. The Railway Centre. Архів оригіналу за 17 липня 2012. Процитовано 15-08-2021.(англ.)
  3. Class 485 & 486[Архівовано 8 квітня 2008 у Wayback Machine.] на сайті semgonline.com(англ.)
  4. Clifton, Paul (4 січня 2021). Island Line bids farewell to "icon of transport". Rail. Bauer Consumer Media. Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 15-08-2021.
  5. Clinnick, Richard (4 січня 2021). Island Line bids farewell to "icon of transport". RAIL. Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 15-08-2021.
  6. Marriott, Alan (20 серпня 2020). Isle of Wight faces three months with no trains on Island Line. Isle of Wight County Press. Newsquest. Архів оригіналу за 21-08-2020. Процитовано 15-08-2021.
  7. Isle of Wight rail line reopens 10 months after £26m overhaul. BBC News. 1 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.