Чечевиця євразійська
Чечевиця євразійська | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Carpodacus erythrinus (Pallas, 1770) | ||||||||||||||||||||||
Ареал євразійської чечевиці Гніздування Зимування | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
Erythrina erythrina | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Чечевиця євразійська[1] (Carpodacus erythrinus) — птах ряду горобцеподібні родини в'юркових.
Птах розміром трохи більший за горобця — маса тіла 20-25 г, довжина тіла близько 15 см.
У дорослого самця в шлюбному вбранні спина, крила і хвіст бурі, з нечіткою темною строкатістю; голова, крім буруватих покривних пер вух, горло, воло, поперек і надхвістя червоні (насиченість червоного кольору в оперенні з віком посилюється від світло-червоного до кармінно-червоного); груди, черево і підхвістя білі; на покривних перах крила дві рожевуваті смуги; махові і стернові пера бурі, з червонуватою облямівкою; дзьоб сірий; ноги бурі; у позашлюбному вбранні червоний колір оперення тьмяніший, з густим бурим відтінком.
У дорослої самки зверху сірувато-бура, з темними рисками; горло і воло буруваті; боки тулуба білі, з темними рисками; груди, черево і підхвістя білі; смуги на крилі білуваті.
Молодий птах подібний до дорослої самки, але риски на тулубі виразніші.[2].
Пісня — свист «віті — вітіу», що часто повторюється; поклик — тихе «чві».
Гніздиться в лісовій смузі Євразії. Перелітний птах. Зимує в Південній та Південно-Східній Азії.
В Україні гніздовий птах Полісся і північного Лісостепу, а також північної частини Степу і півдня Криму. В періоди міграцій трапляється по всій Україні.
Гніздиться переважно на вологих луках із групами чагарників та окремими деревами, в широких долинах річок, на узліссі хвойних і листяних лісів, серед верболозів, зарості черемхи, на зарослих лісових вирубках та згарищах, інколи — в садах.
Моногамний птах. Гнізда вблаштовують серед густих гілок чагарників або невисоких дерев на висоті близько 2-2,5 м над землею. Гніздо є доволі пухкою спорудою, що зроблено зі стебел різних трав'янистих рослин і корінців. Лоток гнізда вистилається м'яким рослинним матеріалом і в незначній кількості кінським волосом.
Кладка нараховує від З до 6, найчастіше 4-5 яєць. Вони мають інтенсивне блакитно-зелене забарвлення основного тла, на поверхні якого розкидані темно-бурі і чорно-фіолетові цятки і каракульки, що збираються на тупому кінці яйця в негустий віночок. Насиджування триває 13-14 днів. Пташенята залишаються в гнізді близько двох тижнів.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |