Crataegus remotilobata

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Crataegus remotilobata
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Трояндові (Rosaceae)
Підродина: Мигдалеві (Amygdaloideae)
Триба: Maleae
Підтриба: Malinae
Рід: Глід (Crataegus)
Вид:
C. remotilobata
Біноміальна назва
Crataegus remotilobata
Raikova ex Popov, 1929

Crataegus remotilobataвид квіткових рослин із родини трояндових (Rosaceae).

Біоморфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Це невелике дерево 5–6 метрів заввишки, зазвичай колюче, з тонкими колючками 0.6–2.5 см. Гілочки пурпурувато-коричневі молодими, темно-пурпурні старішими, міцні, голі або злегка сизуваті. Листки: ніжки листків 1.5–2.5 см, голі; пластина широко яйцювата, 4–6 × 3–4.5 см, обидві поверхні голі або лише знизу запушені в пазухах жилок, основа клиноподібна чи широко клиноподібна, край віддалено та гостро пилчастий, з 2–4 парами часточок біля основи, часто майже розділений до середньої жилки, частки яйцюваті або яйцювато-ланцетні, верхівка гостра або коротко загострена. Суцвіття — багатоквітковий щиток, 6–7 см у діаметрі. Квітки ≈ 1.2 см у діаметрі; чашолистки трикутні, 2–3 мм, обидві поверхні голі; пелюстки білі, зворотно-яйцюваті, ≈ 5–6 × 3–4 мм; тичинок 20. Яблука червоні, 4–8 мм у діаметрі, голі; чашолистки стійкі. Період цвітіння: травень і червень; період плодоношення: липень і серпень[1].

Ареал

[ред. | ред. код]

Зростає в центральній Азії — Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан, Сіньцзян[1][2][3].

Населяє схили, береги потоків, узбіччя доріг[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Crataegus remotilobata. Flora of China. efloras.org. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 26.12.2021. (англ.)
  2. Crataegus remotilobata. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 26.12.2021. (англ.)
  3. Crataegus remotilobata. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 26.12.2021. (англ.)