Гагер діадемовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Cyanolyca argentigula)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гагер діадемовий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Воронові (Corvidae)
Рід: Гагер (Cyanolyca)
Вид: Гагер діадемовий
Cyanolyca argentigula
(Lawrence, 1875)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Cyanocitta argentigula
Посилання
Вікісховище: Cyanolyca argentigula
Віківиди: Cyanolyca argentigula
ITIS: 559636
МСОП: 22705678
NCBI: 617243

Га́гер діадемовий[2] (Cyanolyca argentigula) — вид горобцеподібних птахів родини воронових (Corvidae). Мешкає в Коста-Риці і Панамі.

Опис[ред. | ред. код]

Діадемовий гагер

Довжина птаха становить 25-27 см, вага 65 г. Голова чорна, над очима вузькі білі "брови". Горло і груди сріблясто-білі, іноді з фіолетовим відблиском. Спина, шия і груди з боків чорні, решта тіла темно-пурпурово-синя. Крила і хвіст більш яскраво-сині, блідіші, нижня сторона крил і хвоста чорнувата. Очі темно-червонувато-карі, дзьоб і лапи чорні[3].

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[4]

  • C. a. albior Pitelka, 1951 — центральна Коста-Рика;
  • C. a. argentigula (Lawrence, 1875) — південна Коста-Рика і західна Панама.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Діадемові гагери живуть у вологих гірських і хмарних тропічних лісах, віддають перевагу дубовим лісам. Зустрічаються сімейними зграями від 10 до 30 птахів, на висоті від 2000 до 3200 м над рівнем моря. Ведуть деревний спосіб життя. Живляться комахами та іншими безхребетними, яких шукають в тріщинах кори, серед моху, лишайників та епіфітів, а також дрібними хребетними, ягодами і плодами. Сезон розмноження триває з березня по червень.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Cyanolyca argentigula: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 06 вересня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Madge, Steve (2010). Crows and Jays. Bloomsbury Publishing. с. 78—79. ISBN 978-1-4081-3169-5.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Crows, mudnesters, melampittas, Ifrit, birds-of-paradise. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 вересня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Madge, S.; H. Burn (1999). Crows and Jays. Princeton University Press. ISBN 0-7136-5207-1.