Воронові
Воронові Період існування: середній міоцен — сучасність
| |
---|---|
![]() | |
Блакитна сойка (Cyanocitta cristata) | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Птахи (Aves) |
Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
Підряд: | Співочі птахи (Passeri) |
Парворяд: | Corvida (Corvida) |
Надродина: | Corvoidea (Corvoidea) |
Родина: | Во́ронові (Corvidae) Leach, 1820 |
Роди | |
Дивитись текст | |
![]() | |
Природний ареал (Ре-)Інтродуковані (Нова Зеландія, Маврикій, Реюньйон) Вимерлі (після-1500 р.)(Гаваї, Мальта, Пуерто-Рико) Вимерлі (до-1500 р.) (Нова Зеландія)
| |
![]() |
Во́ронові[1][2] або крукові[2] (Corvidae) — вельми поширена родина птахів ряду горобцеподібних (Passeriformes), що включає таких птахів як граки, галки, горіхівки, круки, сороки й сойки. Зазвичай до родини воронових включають 113—120 видів птахів (26 родів), що представлені на всіх континентах окрім Антарктиди.
Назва родини[ред. | ред. код]
Назва родини українською — «воронові» — пов'язана з назвою типового роду, яким є Corvus (Corvus → Corvidae), українську назву якого асоціюють з номеном «ворона»[1][3] або «ворон». Останню назву, попри її поширення в словниках (напр. в СУМ [Архівовано 3 червня 2021 у Wayback Machine.]), сучасні дослідники уникають, замінюючи її на «крук»[4], тим самим визнаючи зв'язок назви родини «воронові» з номеном «ворона».
Загальна характеристика[ред. | ред. код]
Усі воронові мають міцну будову, велику голову, сильні ноги та міцний дзьоб із ніздрями, які прикриті жорсткими щетинистими пір'ями. Лише у дорослих гайворонів пір'я навколо дзьоба зношується, у результаті чого стає видною шкіра птаха. У багатьох є місткий під'язичний мішечок, у якому вони носять їжу для пташенят. У дрібних, переважно лісових птахів крила короткі, округлі, у великих ‒ подовжені, з пальцеподібними кінцями махового пір'я, що трохи схожі на крила хижих птахів. Голоси воронових зазвичай грубі, голосні ‒ каркання, тріск, скрегіт, пронизливі свисти й вигуки (проте деякі птахи родини воронових можуть мелодійно співати, а також чудово імітують звуки (в тому числі й людську мову). Живуть у середньому від 20 до 40 років, проте у кожного представника виду життєвий цикл індивідуальний.
Інтелект[ред. | ред. код]
У воронових гарно розвинута навичка добування корму ‒ вони можуть відкривати сміттєві контейнери у пошуках їжі, розмочують скоринки хліба в калюжах, розбивають горіхи кладучи їх на рейки, видавлюють рештки їжі з тюбиків і пластмасових контейнерів, підкладаючи їх під колеса автомобілів. Багато хто робить поживні запаси.
У міських представників родини існують постійні місця ночівлі й годування, а також шляхи перелетів між ними.
Деякі великі воронові (такі як круки, сороки) мають доволі високий інтелект, подібний до вищих приматів.
Соціальна поведінка[ред. | ред. код]
Стайні птахи, швидко пристосовуються до навколишніх умов, можуть приходити на допомогу одне одному.
Відомо, що молоді птахи часто грають в складні навчальні ігри, в тому числі й колективні, що вимагають певного інтелекту. Наприклад, вони підкидають гілочки в повітря намагаючись їх зловити; лягають на спину і перебирають якийсь предмет ногами і дзьобом; спільно грають у гру на кшталт «царя гори»: намагаються зіштовхнути одне одного з певного місця; утримуючи якийсь предмет у дзьобі, літають і зіштовхуються з іншими птахами аж до тих пір, поки предмет не впаде на землю. Також воронові люблять кататися на схилах дахів, куполам церков, неначе з гірки.
Можуть дражнити інших тварин (таких як собаки чи коти) збираючись гуртами та клюючи звіра.
Живлення[ред. | ред. код]
Воронові всеїдні. У великих північних видів значне місце займає полювання за яйцями і пташенятами інших птахів, пошук падла й збір різноманітних інших типів їжі.
Розмноження[ред. | ред. код]
Пари у воронових складаються на все життя, вони разом будують гнізда на верхівках дерев, насиджують кладку і годують виводок.
Молоді птахи можуть підтримувати відносини з батьками впродовж кількох років.
Фауна України[ред. | ред. код]
На території України проживає 10 видів[4]:
- Кукша тайгова (Perisoreus infaustus, в Україні рідкісний залітний птах)
- Сойка (Garrulus glandarius)
- Сорока (Pica pica)
- Горіхівка (Nucifraga caryocatactes)
- Галка альпійська (Pyrrhocorax graculus), в Україні рідкісний залітний птах
- Галка (Corvus monedula)
- Грак (гайворон) (Corvus frugilegus)
- Ворона чорна (Corvus corone), є лише історичні джерела про присутність птаха в Україні
- Ворона сіра (Corvus cornix)
- Крук (Corvus corax)
Роди[ред. | ред. код]
- Чагарникова сойка (Aphelocoma)
- Строката сойка (Calocitta)
- Циса (Cissa)
- Крук (Corvus)
- Crypsirina
- Сизойка (Cyanocitta)
- Cyanocorax
- Cyanolyca
- Cyanopica
- Вагабунда (Dendrocitta)
- Сойка (Garrulus)
- Gymnorhinus
- Nucifraga
- Кукша Perisoreus
- Сорока (Pica)
- Чубата сойка (Platylophus)
- Platysmurus
- Podoces
- Psilorhinus
- Ptilostomus
- Pyrrhocorax
- Temnurus
- Urocissa
- Zavattariornis
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Маркевич О. П., Татарко К. І., 1983, с. 159. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник: термінологія і номенклатура. — Київ: Наукова думка, 1983. — 412 с.
- ↑ а б Фесенко, Г. В. Вітчизняна номенклатура надродового рівня птахів світу // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2016. — Вип. 14. — С. 73–85.
- ↑ Загороднюк І. Наземні хребетні України та їх охоронні категорії. — Ужгород, 2004. — 48 с. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 січня 2018.
- ↑ а б Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Анотований список українських назв птахів фауни України [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. — Київ, Львів, 2007. — 112 с.
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія для дітей. Птахи та звірі / В. Володин, Г. Вильчек / видавництво «Аванта», Москва, 2004 р. / с. 169—171
![]() |
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (грудень 2017) |
|