Cynefin
The Cynefin framework (/kəˈnɛvɪn/ кеневін/)[1] є концептуальною рамкою для спрощення ухвалення рішень[2]. Модель «Кеневін» було створено у 1999 році Дейвом Сноуденом під час роботи у IBM Global Services. Кеневін є «інструментом осмислення» ситуацій[3][4], саме слово походить від валійського cynefin, яке значить «середовище існування» або «місце всіх речей»[5].
Кеневін складається з п’яти контекстів ухвалення рішень або «областей» – область очевидного або простого впорядкування (obvious, до 2014-го року називався simple), область складеного або ускладненого впорядкування (complicated), комплексну область або область складного (complex), область хаосу (chaotic) і область безладу (disorder). Поділ на області допомагає управлінцям зрозумісти як вони сприймають різні ситуації та осмислити свою і поведінку інших у цих ситуаціях. Модель опирається на дослідження у теорії систем, теорії комплексності, теорії мереж та теорію навчання[6].
Розробники IBM використовували Cynefin для формування політики, розробки продукту, створення ринку, управління ланцюгом поставок, брендингу та відносин з клієнтами.[7] Пізніше використання включає аналіз впливу релігії на розробку політики в адміністрації Джорджа Буша, управління надзвичайними ситуаціями, мережеву науку та армію, управління ризиками харчового ланцюга, національну безпеку в Сполучених Штатах, гнучку розробку програмного забезпечення та контроль за рухом Occupy у Сполучених Штатах.
Цей метод також використовували в дослідженнях охорони здоров’я, зокрема для вивчення складності медичної допомоги в Британській національній службі охорони здоров’я, характеру знань у сфері охорони здоров’я та боротьби з ВІЛ/СНІДом у Південній Африці. У 2017 році корпорація RAND використовувала фреймворк Cynefin для обговорення теорій і моделей прийняття рішень.[38] Європейська комісія опублікувала польовий посібник із використання Cynefin як «посібника з виходу з кризи».
Критика Cynefin включає те, що структура є складною та заплутаною, потребує більш суворої основи та охоплює занадто обмежений вибір можливих контекстів. Інша критика полягає в тому, що такі терміни, як відомий, пізнаваний, сенс і категоризація, є неоднозначними.
- ↑ Фреймворк Кеневин (укр.), процитовано 4 жовтня 2019
- ↑ Snowden, David J.; Boone, Mary E. (1 листопада 2007). A Leader’s Framework for Decision Making. Harvard Business Review. № November 2007. ISSN 0017-8012. Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 4 жовтня 2019.
- ↑ Kurtz, C. F.; Snowden, D. J. (2003). The new dynamics of strategy: Sense-making in a complex and complicated world. IBM Systems Journal. Т. 42, № 3. с. 462—483. doi:10.1147/sj.423.0462. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 4 жовтня 2019.
- ↑ Snowden, David (1999). "Liberating Knowledge", in Liberating Knowledge. CBI Business Guide. London: Caspian Publishing.
- ↑ University of Wales Trinity Saint David. geiriadur.uwtsd.ac.uk. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 4 жовтня 2019.
- ↑ Williams, Bob; Hummelbrunner, Richard (2010). Systems Concepts in Action: A Practitioner's Toolkit. Stanford, CA: Stanford University Press. pp. 10, 163–164.
- ↑ Kurtz, Cynthia F. (2003). "The new dynamics of strategy: Sense-making in a complex and complicated world" (PDF) (англ.). IBM Systems Journal. Архів оригіналу (PDF) за 18 вересня 2006.
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (грудень 2014) |
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |