Discord Times

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Discord Times
Розробник Aterdux Entertainmentd
Видавець Alawar Entertainment
Жанр(и) тактична рольова відеогра
Платформа  Microsoft Windows
Дата випуску 2004;
2007 (перевидання)
Режим гри  Однокористувацька гра
Мова англійська, російська
Офіційний сайт

Discord Times (рос. Времена Раздора) — тактична рольова відеогра 2004 року, дебютний проєкт білоруського розробника Aterdux Entertainment. Гра була випущена розробниками 25 серпня 2004 року, у 2007 році її перевидав Alawar Entertainment. Після виходу отримала змішані відгуки в ігровій пресі.

Сюжет[ред. | ред. код]

Дія гри розгортається в середньовічному королівстві, де гравець виступає від імені мандрівного дворянина[1].

Ігровий процес[ред. | ред. код]

На ігровій карті в реальному часі, окрім героя, пересуваються і діють загони інших селян, нежиті, розбійників і феодалів.

Основними джерелами доходу є замок (де також можна відновити здоров'я і наймати воїнів) і села (щодня виплачують подать грошима і ресурсами, або бонусними предметами). Рекрутувати солдатів можна в замках, містах і монастирях, у кожному з яких можна найняти тільки певний їхній вид. Крім воїнів, у бою можуть узяти участь сам герой (тип якого гравець може вибрати з трьох варіантів: архімаг, лицар, слідопит) і його супутники.

Воїни під час боїв отримують досвід і нові рівні, які визначає гравець за допомогою обраного ним шляху розвитку. Класи мають різні навички та можливості. У грі існує кілька видів предметів, якими можуть користуватися герої або юніти: броня, зброя, зілля та артефакти. У грі також присутня магія.

Бої розгортаються на полі з 24 клітин. У загоні героя може бути до 12 персонажів, які шикуються у дві лінії.

Режими гри[ред. | ред. код]

Гравцеві доступні такі ігрові кампанії та сценарії:

  • Раменське королівство
  • Тиха пристань
  • Прокляте озеро
  • Казка мандрів
  • Гирло Трейна
  • Інший берег

Розробка[ред. | ред. код]

Робота над Discord Times почалася 2002 року, коли Миколою Армоніком і Денисом Ломако було створено ігрову студію Aterdux Entertainment. Спочатку планувалося зробити невелику shareware-стратегію, але в процесі в ній почали з'являтися нові елементи. При створенні гри розробники надихалися Disciples 2[2], у роботі їм допомагали Дмитро Гончаров і Віктор Армонік, які надалі приєдналися до команди[3].

У 2010-х роках гра отримала редактор сценаріїв[1].

У грудні 2022 року в Дискорд-спільноті Discord Times розробники — Денис Ломако та Микола Армонік — заявили про створення Steam-версії гри з підтримкою роботи на нових версіях операційних систем Windows, поліпшеною підтримкою фанатських мап і модів, виправленням баґів.

Випуск[ред. | ред. код]

У 2004 році Aterdux Entertainment самостійно випустила гру, у 2007 році її перевидала компанія Alawar Entertainment. Гра не виправдала фінансових очікувань розробників і не здобула великої популярності[2].

Сприйняття[ред. | ред. код]

Огляди[ред. | ред. код]

Видання Gametech негативно поставилося до гри, розкритикувавши її графіку, ігровий процес і сюжет[2].

Редакція CNET поставила Discord Times 4 бали з 5 можливих, відзначивши захопливий ігровий процес і барвистість самої гри[4].

Спадщина[ред. | ред. код]

У 2015 році вийшла гра Legends of Eisenwald, що створювалася з 2010 року[5], яку в Aterdux Entertainment вважали еволюцією та ідейним продовженням Discord Times[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Денис Рябов. В разработке. Legends of Eisenwald Архівовано березень 4, 2016 на сайті Wayback Machine. «Игромания», 02.06.2014
  2. а б в г Legends of Eisenvald Архівовано грудень 22, 2015 на сайті Wayback Machine. «Internetwars», 2013
  3. Артемий Козлов. Интервью с разработчиками «Легенд Эйзенвальда» Архівовано грудень 30, 2015 на сайті Wayback Machine. «Игромания», 02.06.2013
  4. Discord Times — Free download and software reviews Архівовано листопад 28, 2020 на сайті Wayback Machine. «CNET», 27.02.2009
  5. Роман Рафеенко. «Легенды Эйзенвальда»: первая компьютерная игра на белорусском языке Архівовано березень 18, 2015 на сайті Wayback Machine. «Компьютерные вести», 12.03.2015

Посилання[ред. | ред. код]