Пінон сулуйський
| Пінон сулуйський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ducula pickeringii (Cassin, 1854) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Пі́нон сулуйський[2] (Ducula pickeringii) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Мешкає на островах Індонезії, Малайзії і Філіппін. Вид названий на честь американкського натураліста Чарлза Пікерінга[en][4].
Довжина птаха становить 40 см, враховуючи хвіст довжиною 21,7-22 см. Самиці дещо менші за самців. Голова, шия і нижня частина тіла рожевувато-сірі, груди і горло рожеві, задня частина шиї сіра. Навколо очей світлі кільця. Спина, надхвістя і крила сірувато-коричневі з легким зеленим відблиском. Хвіст темно-зелений. Гузка рожевувато-сіра з червонуватим відтінком. Райдужки червоні, лапи малинові. Молоді птахи мають більш сіре забарвлення, зелений відблиск у їх оперенні відсутній, рожевий відтінок на голові і нижній частині тіла менш виражений.
Сулуйські пінони мешкають на островах архіпелагу Сулу, на островах Міангас[en], Дераван[en] і Талауд[en] та на інших дрібних острівцях біля північного узбережжя Калімантану. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, в мангрових лісах, в садах і на плантаціях. Зустрічаються поодинці або парами, іноді невеликими зграйками. Живляться плодами. Ведуть кочовий спосіб життя, долають простори морів Сулу і Сулавесі в пошуках сезонних плодів.
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція сулуйських пінонів становить від 1500 до 7000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Ducula pickeringii.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 травня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 306. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |