Дуден
Ду́ден (нім. Duden) — правописний словник німецької мови, вперше його опублікував лексикограф Конрад Дуден 7 липня 1880 року. Видається в друкованому та електронному вигляді Бібліографічним інститутом в Маннгаймі.
1872 року Конрад Дуден опубікував у видавництві «B.G. Teubner» в Лейпцигу свою працю «Німецький правопис» (Die deutsche Rechtschreibung), яка мала в кінці покажчик слів та правила правопису для школи.[2] Це видання, яке пізніше стали називати «Шляйцерським Дуденом» (Schleizer Duden), оскільки в той час Конрад Дуден був директором гімнації в Шляйці, суттєво вплинуло на правописну дискусію в Німеччині й стало основою для створення повноцінного правописного словника.
Через вісім років, коли Конрад Дуден вже був директором гімназії в Бад-Герсфельді, з'явилося перше видання його словника, яке пізніше стали називати «Прадуденом» («Urduden»). Видання було опубліковане Бібліографічним інститутом в Лейпцигу 7 липня 1880 року під назвою «Повний орфографічний словник німецької мови» (Vollständige Orthographische Wörterbuch der deutschen Sprache).[3] У цьому першому дудені було 27 000 гасел на 187 сторінкахх. Згодом «Дуден» став найавторитетнішим правописним словником всього Німецького райху. З 1892 року він став офіційним правописним словником для німецькомовної Швейцарії.
У третьому виданні (1887) Конрад Дуден додав відомості з етимології, а також тлумачення іншомовних слів.
З 1956 до 1996 року правописний словник ( Rechtschreibduden ) визначав офіційну орфографію німецької мови в Німеччині, але з проведенням реформи орфографії в 1996 році монопольне становище словника було втрачено. Його конструктивне значення нині обмежується лише деякими сферами застосування мови, а загалом (за рішенням Федерального конституційного суду) свобода вибору джерела орфографічних правил в літературі, публіцистиці та частково в науці залишається за автором.
Наразі найновішим виданням «Дудена» є його 27-ме видання за 2017 рік (стан: 2020).
2 травня 2011 року платний сервіс Duden online став безкоштовним. Окрім орфографії користувачі мають можливість одержати інформацію не лише про правопис та значення слова, але й про словотвір, морфологію, про синоніми, антоніми тощо.[4] Рішення про безкоштовний сервіс було прийняте через наявність відповідих сервісів конкурентів, таких як Pons-Verlag, canoonet та Wiktionary. На думку видавництва, «Дуден» має бути першим і серед онлайн-пропозицій щодо німецької мови.[5] У 2019 році онлайн-словник «Дуден» містив 236 000 гасел.[6]
Під назвою «Дуден» Бібліографічний інститут опублікував також 12-ти томну серію тематичний словників. Власне «Дуденом» є перший том цієї серії.
| Том | Назва | Видання | Рік видання[t 1] | Різновиди видань | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| книга | електронна книга | Software- Download |
Software | «Медійний пакет»[t 2] | Застосунки[t 3] | ||||
| 1 | Дуден (Німецький орфографічний словник) | 27. | 2017 | Так[t 4] | Ні | Так[t 4] | Ні | Так[t 5] | Android / iOS |
| 2 | Стилістичний словник | 10. | 2017 | Так | Так | Так | Ні | Ні | Android / iOS |
| 3 | Картинний словник | 7. | 2018 | Так | Так | Ні | Ні | Ні | Ні |
| 4 | Німецька граматика | 9. | 2016 | Так | Так | Ні | Ні | Ні | Ні |
| 5 | Словник іншомовних слів | 11. | 2015 | Так | Так | Так | Так | Так | Android / iOS |
| 6 | Орфоепічний словник | 7. | 2015 | Так | Ні | Ні | Ні | Ні | Ні |
| 7 | Етимологічний словник | 5. | 2014 | Так | Ні | Так | Ні | Ні | Android / iOS |
| 8 | Синонімічний словник | 7. | 2019 | Так | Так | Так | Ні | Так | Ні |
| 9 | Словник мовних труднощів | 8. | 2016 | Так | Так | Так | Так | Так | Ні |
| 10 | Словник значень | 5. | 2018 | Так | Так | Так | Ні | Ні | Ні |
| 11 | Фразеологічний словник | 4. | 2013 | Так | Ні | Ні | Ні | Ні | Ні |
| 12 | Цитати і вислови | 5. | 2019 | Так | Так | Ні | Ні | Ні | Ні |
- ↑ https://www.duden.de/leitbild
- ↑ Stefan Alles: Eintrag «Duden, Konrad». Hessische Biografie. (Stand: 25. Februar 2013). In: Landesgeschichtliches Informationssystem Hessen (LAGIS).
- ↑ Der Urduden [Архівовано 30 березня 2020 у Wayback Machine.], сайт видавництва "Бібліографічний інститут.
- ↑ Start frei für duden.de!. Бібліографічний інститут. 31 березня 2011. Архів оригіналу за 5 травня 2011. Процитовано 15 березня 2020.
- ↑ Ole Reißmann (4 травня 2011). Kostenlose Rechtschreibprüfung: Rechnet sich der Online-Duden?. Spiegel Online. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 15 березня 2020.
- ↑ Informationen zum Onlinewörterbuch auf duden.de. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 15 березня 2020.
- Günther Drosdowski: Der Duden: Geschichte und Aufgabe eines ungewöhnlichen Buches. Dudenverlag, Mannheim / Leipzig / Wien / Zürich 1996, ISBN 3-411-06172-3.
- Derya Gür-Șeker: Der Duden — eine Wörterbuchfamilie im Kontext der deutschen Wörterbuchlandschaft um die Wende vom 20. zum 21. Jahrhundert. In: Ulrike Haß (Hrsg.): Große Lexika und Wörterbücher Europas, De Gruyter, Berlin / Boston 2012, ISBN 978-3-11-019363-3, S. 491—507.
- Peter Kühn [zusammen mit Ulrich Püschel]: «Der Duden reicht mir». Zum Gebrauch allgemeiner und spezieller Wörterbücher des Deutschen. In: Studien zur neuhochdeutschen Lexikographie II. Hrsg. von Herbert Ernst Wiegand. Hildesheim / New York 1982, S. 121–152.
- Wolfgang Werner Sauer: Der «Duden». Geschichte und Aktualität eines «Volkswörterbuchs». J. B. Metzlersche Verlagsbuchhandlung, Stuttgart 1988, ISBN 3-476-00638-7.
- Herbert Ernst Wiegand: Untersuchungen zur kommerziellen Lexikographie der deutschen Gegenwartssprache. Band 1, Verlag Walter de Gruyter, 2013
- Duden online (нім.). Архів оригіналу за 13 вересня 2012. Процитовано 15 липня 2012.
- Auflagen des Dudens (1880–2011) (нім.). Архів оригіналу за 13 вересня 2012. Процитовано 15 липня 2012.
- Rat für deutsche Rechtschreibung (нім.). Архів оригіналу за 13 вересня 2012. Процитовано 15 липня 2012.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |