Emoia bogerti
| Emoia bogerti | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Emoia bogerti W.C. Brown, 1953 | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Emoia submetallica bogerti | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Emoia bogerti — вид сцинкоподібних ящірок родини сцинкових (Scincidae)[2]. Ендемік Індонезії. Вид названий на честь американського герпетолога Чарлза Мітчілла Богерта[en][3].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина сцинка Emoia bogerti (без врахування хвоста) становить 6 см. Верхня частина тіла світло-коричнева, поцяткована більш темними, коричневими смугами. Нижня частина тіла сіра.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Emoia bogerti мешкають в горах Центрального хребта на заході Нової Гвінеї, зокрема в долинах Балієм[en] і Ейпомек та в районі озер Паніай[en], а також в горах Арфак на півострові Чендравасіх, в районі озера Анггі-гіта. Вони живуть в чагарниковому і трав'янистому підліску тропічних лісів та у високогірних чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті від 200 до 2000 м над рівнем моря. Відкладають яйця. В кладці 2 яйця.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Emoia bogerti: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 30 липня 2023
- ↑ Emoia bogerti у Reptarium.cz Reptile Database
- ↑ Beolens B, Watkins M, Grayson M (2011). The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. xiii + 296 pp. ISBN 978-1-4214-0135-5. (Emoia bogerti, p. 30).
|
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |