Eridacnis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Eridacnis
Смугаста котяча акула карликова
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд: Акули (Selachimorpha)
Ряд: Кархариноподібні (Carcharhiniformes)
Родина: Смугасті котячі акули (Proscylliidae)
Рід: Eridacnis
Smith, 1913
Посилання
Вікісховище: Eridacnis
Віківиди: Eridacnis
ITIS: 160561

Eridacnis — рід акул родини Смугасті котячі акули. Має 3 види.

Опис[ред. | ред. код]

Загальна довжина представників цього роду коливається від 24 до 37 см. Голова невелика, округла. Очі великі з мигальною перетинкою. За ними присутні невеличкі бризкальця. Мають маленькі носові складки. Губні борозни короткі Рот має V-подібну або трикутну форму. Зуби дрібні, задні зуби — гребенеподібні. Тулуб вузький, стрункий. Грудні плавці великі, широкі. Має 2 однакових спинних плавців. Перший розташовано позаду грудних плавців, задній — навпроти анального. Хвостовий плавець тонкий та довгий, нижня лопать майже не розвинена.

Забарвлення спини коричневе з різними відтінками. Черево має попелясто-білий або білуватий колір. На хвостовому плавці присутні темні діагональні смуги. На плавцях — темні, майже чорні плями округлих форм.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Тримаються на глибинах від 70 до 800 м, на континентальному шельфі. Пересуваються неподалік дна, де переважно й полюють. Доволі повільні акули. Живляться дрібними рибами, невеличкими головоногими молюсками та ракоподібними, ікрою та личинками.

Це яйцеживородні акули. Самиці народжують до 2 акуленят завдовжки від 10 до 17 см.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Ареал цих акул не є єдиним, розкиданий по Світовому океану. Мешкають біля узбережжя східної Африки (від ПАР до Танзанії), біля Індії, Шрі-Ланки, В'єтнаму, Філіппін, Куби, Флориди (США).

Види[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Compagno, L.J.V. (1984). Sharks of the World: An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date. Rome: Food and Agricultural Organization. p. 373–374. ISBN 92-5-101384-5.