Euryale ferox
| ? | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Надклас: | Покритонасінні (Angiospermae) |
| Порядок: | Лататтєцвіті (Nymphaeales) |
| Родина: | Лататтєві (Nymphaeaceae) |
| Рід: | Евріала (Euryale) Salisb. |
| Вид: | Евріала страхітлива |
| Біноміальна назва | |
| Euryale ferox Salisb. | |
| Посилання | |
| Euryale ferox | |
| 485242 | |
| IPNI: | 605350-1 |
| 506588 | |
| 168756 | |
| 4414 | |
Евріала страхітлива, макхана (Euryale ferox) — вид рослини, що належить до монотипового роду евріала родини лататтєві.
В англійській мові має назву «колюча водяна лілія» (англ. prickly water lily). В Індії рослину називають «макхана» (англ. Makhana).
Близька за будовою з великою амазонською Victoria amazonica. Листя округлощитоподібне, з бугристою поверхнею та помітним жилкуванням, покрите шипами, досягає 1,5 м в діаметрі, має пурпурний низ. Квіти, схожі на воланчик, 6 см в діаметрі, мають пелюстки білі всередині та фіолетові ззовні, відкриваються під водою. Рослина самозапилюється до відкриття квіток. Усі частини рослини покриті гострими шипами.
Зростає у Східній Азії, Північній Індії та Китаї у ставках з теплою водою. Формує ценози, але попупуляції вкрай малочисельні[1]. Ця однорічна рослина, що віднесена до рідких та зникаючих видів, вимагає термінового створення заказників у місцях її поширення.[2] В Україні евріалу страхітливу вирощують у Ботанічному саду ім. акад. О. В. Фоміна, штучному басейні відкритого ґрунту на Площі зборів (Храм Посейдона) дендропарку "Софіївка".[3]
Біле насіння рослини їстівне у сирому та приготовленому вигляді. При смаження, насіння розкривається як попкорн. Культивується як сільськогосподарська рослина в Індії. З насіння готують різноманітні страви, супи.
Зображена на поштовій марці СРСР 1984 року.
-
Листя
-
Листя
-
Пуп'янок
-
Квіти
-
Кхір з насінням «макхана»
-
Курка з соусом з насіння «макхана»
-
Смажена «макхана»
- ↑ Ворошилов В. Н. Флора советского Дальнего Востока. – М., 1966.
- ↑ Харкевич С. С., Качура Н. Н. Редкие виды растений советского Дальнего Востока и их охрана. – М., 1981.
- ↑ Мазур Т. Культивування реліктової рослини Euryale ferox Salisb. в умовах захищеного та відкритого ґрунту штучних біотопів / Т. Мазур, М. Дідух // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - 2012. - Вип. 30. - С. 26-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_ItZ_2012_30_12[недоступне посилання з жовтня 2019]
- Mick Lavelle ``An Illustrated Identifier and Encyclopedia of Wild Flowers and Flora: An authoritative guide to more than 750 wild flowers of the world`` // Hermes House, 2006 - 256 p. - P. 109 — ISBN 1846810213, 9781846810213.