FN FAL

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
FN FAL
Un FN FAL version Para.jpg
FN FAL
Тип: Автоматична гвинтівка
Походження: Бельгія
Історія служби
Термін використання 1953 — теперішній час (у Бельгії - до 1995 року)
Історія виробництва:
Конструктор Дідьен Сев (Dieudonne Saive)
Ернест Вервье (E. Vervier)
Розроблено 1951
Виготовлено 1953 — теперішній час
Характеристики
Маса 4,3 кг (50.00 без патронів)
Довжина 1090 мм (50.00)
Довжина ствола, мм: 533 мм (50.00)
Тип боєприпасу 7,62×51 мм НАТО
Механізм Відведення порохових газів
Бойова скорострільність 650 - 700 пострілів на хвилину
Дульна швидкість 840 м/с
Прицільна дальність 650 м

Commons-logo.svg FN FAL у Вікісховищі

FN FAL (фр. Fusil Automatique Leger — легка автоматична гвинтівка) — один із найвідоміших і розповсюджених зразків зброї розроблених в ХХ столітті. Випускався бельгійською фірмою Fabrique Nationale автомат використовувався більше ніж у сімдесяти і офіційно випускався в десяти країнах по всьому світу.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Після Другої світової війни повсюдно була визнана значимість і ефективність особистої автоматичної зброї піхоти. Армії розвинених країн активно переозброювалися згідно з останніми технічними рішеннями. Пістолети-кулемети, що використовують пістолетний патрон, вже не могли задовольнити потреби армійських замовників. А автоматичні гвинтівки хоч і володіли більш потужним патроном, але мали обмежений боєкомплект (через велику вагу і розміри боєприпасів) і незадовільну точність стрільби при веденні вогню чергами (через високу віддачу). В кінці Другої світової війни в нацистській Німеччині був створений проміжний патрон, який за потужністю і розмірами перевершував пістолетний, але поступався гвинтівковому. Ідея використання подібного класу боєприпасів при створенні нових зразків зброї широко поширилася по всьому світу[2][3].

У 1946 році Бельгія починає розробку нової зброї під німецький патрон 7.92x33mm Kurz, команду розробників фірми FN Herstal очолив Д.Сев, що у той-же час займався розробкою гвинтівки під класичний гвинтівочний патрон. Головними інженерами проекту були Д'єдонне Сев і Ернест Верв'є. Паралельно зі створенням гвинтівки під німецький проміжний патрон 7,92×33 мм велася розробка варіантів FAL під стандартні гвинтівочні боєприпаси, в 1949 році з'явився варіант під проміжний патрон англійської розробки 7×43 мм. У 1950 році модифікації під англійські та німецькі патрони проходять тестування в США. У 1959 році випускається варіант гвинтівки під так званий компромісний патрон 7,62х51 мм, що згодом став штатним патроном військ НАТО. Отримавши найменування FN FAL — легка автоматична гвинтівка, зброя швидко набуває популярності. FN FAL був прийнятий на озброєння більш ніж в 70 країнах світу. Ліцензія на виробництво була придбана багатьма країнами; найбільш великими виробниками стали Бельгія, Австрія (компанія Steyr), Велика Британія (RSAF Enfield і BSA), Австралія (арсенал Lithgow), Бразилія (IMBEL).

Також через ПАР та Ізраїль гвинтівка потрапляла на озброєння Родезійських Сил Безпеки у 1960-1970-х роках[4]. Оскільки країна не мала офіційного статусу та перебувала під ембарго ООН, то зброя постачалась до Родезії нелегально, а на самих автоматах затирали серійні номери та герб ПАР.

У більшості країн виробництво було згорнуто в період з 1970 по 1980 роки. На початку XXI століття найбільш активними виробниками залишаються Бразилія і США. В Америці високий обсяг виробництва обумовлюється наявністю безлічі модифікацій FN FAL, в тому числі і для цивільних осіб[5][6].

Переваги та недоліки[ред. | ред. код]

Переваги:

  • Відносно висока купчастість стрільби на дистанції до 1000 метрів при веденні вогню одиночними[7].
  • Висока забійна, пробивна і вражаюча здатність використовуваного патрона 7,62×51 мм НАТО. Потужний патрон і відносно стабільна і важка куля дозволяють вести ефективний вогонь в умовах густої рослинності і пересіченій місцевості, не побоюючись відхилення кулі в результаті зіткнення з листям або дрібними гілками рослинності, а також забезпечують ефективну поразку цілей, захищених бронежилетами[8].

Недоліки:

  • Вкрай низька кучність при веденні вогню чергами, навіть у варіанті ручного кулемета з обваженим стволом і сошками[9].
  • Низька стійкість до запилення і засмічення дрібним сміттям і піском.
  • Велика вага боєприпасів і, як наслідок, обмеження носимого боєзапасу[10].
  • Велика вага самої гвинтівки.
  • Відведення порохових газів поряд з мушкою може викликати додаткові проблеми при прицілюванні в разі ведення інтенсивного вогню.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. FN FAL  // gewehr.ru.
  2. Калашников М. Т., Всё нужное — просто, СПб, «Logos», 2011 г., с. 66 и 148—149.
  3. FN FAL — бельгийская винтовка ohrana.ru
  4. "Права рука вільного світу" в правильних руках: пригоди FN FAL в Родезії. Український мілітарний портал. Процитовано 2021-03-12. 
  5. Статья «FN FAL — лидер среди штурмовых винтовок» Архівовано квітень 3, 2009 на сайті Wayback Machine. на сайте журнала «Братишка»
  6. Сергей Монетчиков. Лидер штурмовых винтовок // Оружие : журнал. — 2000. — № 8. — С. 2—16.
  7. Сергей Монетчиков. Лидер штурмовых винтовок // Оружие : журнал. — 2000. — № 8. — С. 2—16.
  8. Статья «FN FAL — лидер среди штурмовых винтовок» Архівовано квітень 3, 2009 на сайті Wayback Machine. на сайте журнала «Братишка»
  9. Сергей Монетчиков. Лидер штурмовых винтовок // Оружие : журнал. — 2000. — № 8. — С. 2—16.
  10. Статья «FN FAL — лидер среди штурмовых винтовок» Архівовано квітень 3, 2009 на сайті Wayback Machine. на сайте журнала «Братишка»