Дятел-куцохвіст

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Hemicircus)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дятел-куцохвіст
Дятел-куцохвіст чорночубий (Hemicircus canente)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Родина: Дятлові (Picidae)
Підродина: Жовнині (Picinae)
Триба: Hemicircini
Cabanis & F. Heine, Sr., 1863[1]
Рід: Дятел-куцохвіст (Hemicircus)
Swainson, 1837[2]
Види
Синоніми
Micropicos Malherbe, 1849[4]
Посилання
Вікісховище: Hemicircus
Віківиди: Hemicircus
ITIS: 553541
NCBI: 367972

Дя́тел-куцохві́ст[5] (Hemicircus) — рід дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Представники цього роду мешкають в Південній і Південно-Східній Азії[6].

Дятли-куцохвости — дрібні дятли, середня довжина яких становить 13-16 см, а вага 27-50 г. Вони мають округлу форму тіла, тонкі шиї, великі голови з помітними чубами і дуже короткі, округлої форми хвости. Дзьоб у дятлів-куцохвостів середньої довжини, відносно прямий, долотоподібний і широкий біля основи. Четвертий палець довший за два передніх, а перший удвічі за них коротший. Забарвлення дятлів-куцохвостів переважно строкате, чорно-біле. Їм притаманний яскраво виражений статевий диморфізм. У самців червоночубого дятла-куцохвоста є помітний червоний чуб, відсутній у самиць. У самців чорночубого дятла-куцохвоста голова повністю чорна, тоді як у самиць цього виду лоб і передня частина тімені білі.

Дятли-куцохвости живуть в тропічних лісах. Вони живляться мурахами, термітами та іншими комахами, а також плодами.

Виділяють два види:[7]

Етимологія

[ред. | ред. код]

Наукова назва роду Hemicircus походить від сполучення слів дав.-гр. ἡμι — малий, половина і κερκος — хвіст.[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. J. Cabanis & F. Heine: Museum Heineanum: Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt. T. 4: Klettervögel. Cz. 2: Spechte. Halberstadt: In Commission bei R. Frantz, 1863, s. 175. 
  2. Swainson, William John (1837). On the Natural History and Classification of Birds. Т. 2. London: John Taylor. с. 306.
  3. Peters, James Lee, ред. (1948). Check-List of Birds of the World. Т. 6. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 223.
  4. A. Malherbe. Nouvelle classification des picinées ou pics, devant sertir de base a une monographie de ces oiseaux grimpeurs, accompagnée de planches peintes. „Mémoires de l’Académie nationale de Metz”. 30, s. 330, 1849. 
  5. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  6. D.W. Winkler, S.M. Billerman & I.J. Lovette: Woodpeckers (Picidae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2020. DOI:10.2173/bow.picida1.01. [dostęp 2021-12-29].  (необхідна підписка)
  7. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 вересня 2022.
  8. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 189. ISBN 978-1-4081-2501-4.