Дятел-куцохвіст
| Дятел-куцохвіст | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Дятел-куцохвіст чорночубий (Hemicircus canente)
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Micropicos Malherbe, 1849[4] | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Дя́тел-куцохві́ст[5] (Hemicircus) — рід дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Представники цього роду мешкають в Південній і Південно-Східній Азії[6].
Дятли-куцохвости — дрібні дятли, середня довжина яких становить 13-16 см, а вага 27-50 г. Вони мають округлу форму тіла, тонкі шиї, великі голови з помітними чубами і дуже короткі, округлої форми хвости. Дзьоб у дятлів-куцохвостів середньої довжини, відносно прямий, долотоподібний і широкий біля основи. Четвертий палець довший за два передніх, а перший удвічі за них коротший. Забарвлення дятлів-куцохвостів переважно строкате, чорно-біле. Їм притаманний яскраво виражений статевий диморфізм. У самців червоночубого дятла-куцохвоста є помітний червоний чуб, відсутній у самиць. У самців чорночубого дятла-куцохвоста голова повністю чорна, тоді як у самиць цього виду лоб і передня частина тімені білі.
Дятли-куцохвости живуть в тропічних лісах. Вони живляться мурахами, термітами та іншими комахами, а також плодами.
Виділяють два види:[7]
- Дятел-куцохвіст червоночубий (Hemicircus concretus)
- Дятел-куцохвіст чорночубий (Hemicircus canente)
Наукова назва роду Hemicircus походить від сполучення слів дав.-гр. ἡμι — малий, половина і κερκος — хвіст.[8]
- ↑ J. Cabanis & F. Heine: Museum Heineanum: Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt. T. 4: Klettervögel. Cz. 2: Spechte. Halberstadt: In Commission bei R. Frantz, 1863, s. 175.
- ↑ Swainson, William John (1837). On the Natural History and Classification of Birds. Т. 2. London: John Taylor. с. 306.
- ↑ Peters, James Lee, ред. (1948). Check-List of Birds of the World. Т. 6. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 223.
- ↑ A. Malherbe. Nouvelle classification des picinées ou pics, devant sertir de base a une monographie de ces oiseaux grimpeurs, accompagnée de planches peintes. „Mémoires de l’Académie nationale de Metz”. 30, s. 330, 1849.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ D.W. Winkler, S.M. Billerman & I.J. Lovette: Woodpeckers (Picidae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2020. DOI:10.2173/bow.picida1.01. [dostęp 2021-12-29].
(необхідна підписка)
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 вересня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 189. ISBN 978-1-4081-2501-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |