Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
IREX (Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів)
Типорганізація
Засновано1968[1]
МетаОсвіта, незалежні медіа, громадянське суспільство
Країна США[3]
Штаб-квартираВашингтон
РозташуванняВашингтон, США
президентКрістін Лорд[2]
Штат працівників400 осіб[4]
Дохід70,206 $[5]
Вебсайт: irex.org

Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (англ. International Research & Exchanges Board, IREX) — міжнародна некомерційна організація, яка спеціалізується на міжнародному сприянні освіти та розвитку. IREX співпрацює з партнерами у понад 100 країнах.[6]

Історія

[ред. | ред. код]

IREX була створена та підтримана в 1968 році Американською радою освічених товариств, Фондом Форда, Радою з соціальних наук та Державним департаментом США.[7][8][9] IREX проводила наукові обміни між США та Радянським Союзом до падіння Залізної завіси.[7]

Після розпаду Радянського Союзу IREX реалізувала проекти підтримки демократичних реформ та зміцнення організацій.[10] Програми, що проводяться IREX, проводять обміни освітою, зміцнюють громадянське суспільство в країнах, що розвиваються, розширюють доступ до Інтернету та забезпечують навчання та підтримку журналістів та медіа-організацій.[11][12][13]

Діяльність

[ред. | ред. код]

IREX розробляє та впроваджує програми, орієнтовані на громадянське суспільство, освіту, ґендерну рівність, врядування, лідерство, медіа, технології та молодь.[14]

Ці програми включають стипендію Мандели у Вашингтоні для молодих африканських лідерів [Архівовано 19 листопада 2017 у Wayback Machine.],[15][16] World Smarts STEM Challenge [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.],[17][18] та програму "Вивчай та розрізняй" [Архівовано 12 грудня 2017 у Wayback Machine.], яка розроблена, щоб допомогти громадянам у визначати дезінформаціїю та фейкові новини.[19][20][21]

Проект "Вибирай та розрізняй: інфомедійна грамотність" залучає вчителів і викладачів з всіх областей України заради поширення інформації про сучасні технології.[22]

IREX в Україні

[ред. | ред. код]

IREX має офіс в Києві та активно працює в Україні над багатьма програмами націленими на розширення доступу до якісної освіти шляхом посилення управління освітою, а також партнерству та ефективному діалогу між органами місцевого самоврядування, ЗМІ, НУО та громадами. Також IREX спільно з Посольством США в Україні адмініструє Американський дім у Києві.[23]

Див. також

[ред. | ред. код]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. Sherry Lee Mueller and Mark Overmann, Working World: Careers in International Education, Exchange, and Development, 2nd ed. (Washington, DC: Georgetown University Press, 2014).
  2. Kristin M. Lord [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.], IREX.
  3. Global Research Identifier Database — 2015.
  4. https://web.archive.org/web/20210515233447/https://www.guidestar.org/profile/22-3087809
  5. https://web.archive.org/web/20210512053010/https://990s.foundationcenter.org/990_pdf_archive/223/223087809/223087809_201506_990.pdf
  6. International Research and Exchanges Board Profile. Guide Star. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 17 червня 2017.
  7. а б Richmond, Yale (2004). Cultural Exchange and the Cold War: Raising the Iron Curtain. University Park, PA: Penn State University Press. ISBN 0271046678. Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 23 листопада 2020.
  8. Engerman, David (2009). Know Your Enemy: The Rise and Fall of America's Soviet Experts. New York: Oxford University Press. ISBN 9780199717231. Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 23 листопада 2020.
  9. Capodilupo, Lucia (1984). IREX in Romania: Overview of Programs to Date and Plans for the Future. Economy, Society, and Culture in Contemporary Romania. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 23 листопада 2020.
  10. Mendelson, Sarah, ред. (2002). The Power and Limits of NGOs: A Critical Look at Building Democracy in Eastern Europe and Eurasia. New York: Columbia University Press. ISBN 9780231505833. Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 23 листопада 2020.
  11. Ruffin, M. Holt (1999). The Post-Soviet Handbook: A Guide to Grassroots Organizations and Internet Resources. Seattle: University of Washington Press. ISBN 9780295999760. Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 23 листопада 2020.
  12. Ruffin, M. Holt (1999). Civil Society in Central Asia. Seattle: University of Washington Press. с. 320. irex.
  13. Josephi, Beate, ред. (2010). Journalism Education in Countries with Limited Media Freedom. New York: Peter Lang Inc., International Academic Publishers. ISBN 9781433110849. Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 23 листопада 2020.
  14. International Research & Exchanges Board (IREX). Devex. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.
  15. Schneidman, Whitney (19 липня 2016). The Young African Leaders Initiative: Soft Power, Smart Power. Brookings Institution. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 18 вересня 2017.
  16. Ritter, Mario (20 березня 2017). Exchange Program Builds Ties between US, Africa. Voice of America. Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.
  17. Ingber, Sasha (23 березня 2017). Science-Loving Teens from Ghana and DC Geek Out Together. NPR. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.
  18. Brouillette, Julia (16 березня 2017). DC, Ghanian Students Team Up for STEM Challenge, Water Solution. Washington Times. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.
  19. Lucas, Edward (2016). Winning the Information War: Techniques and Counter-strategies to Russian Propaganda in Central and Eastern Europe. Washington, DC: Center for European Policy Analysis. Архів оригіналу за 13 вересня 2020. Процитовано 23 листопада 2020.
  20. Copeland, Paul (2016). Factual Entertainment: How to Make Media Literacy Popular. London: Legatum Institute. Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 23 листопада 2020.
  21. Jankowicz, Nina (31 березня 2017). Our Biggest Mistake in the Fight Against Fake News. Washington Post. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.
  22. Медіаграмотність на Тернопільщині: вчителі візьмуть участь у сучасному проекті. ternopil.one (укр.). Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 7 лютого 2021.
  23. Ukraine | IREX. www.irex.org (англ.). Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 23 листопада 2020.