Hansol Korea Open Tennis Championships

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Korea Open)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Hansol Korea Open Tennis Championships
WTA Тур
Місто проведення турніруСеул
Корея
КатегоріяInternational
ПокриттяХард / відкриті корти
Турнірна сітка32M/32Q/16D
Призові$250 000
СайтОфіційний сайт

Hansol Korea Open — жіночий міжнародний професійний тенісний турнір міжнародної категорії, що проводиться під егідою WTA з 2004 року в корейському місті Сеулі на хардових кортах. Від 2009 року належить до WTA International з призовим фондом 250 тисяч доларів і турнірною сіткою, розрахованою на 32 учасниці в одиночному розряді і 16 пар.

2022 року відбувся також чоловічий турнір.

Загальна інформація

[ред. | ред. код]

Турнір організовано напередодні сезону-2004, коли закрився турнір WTA в Лейпцигу. Звільнену ліцензію передали Корейській тенісній асоціації, яка створила власне змагання. Місцем проведення турніру став Тенісний центр в Олімпійському парку в Сеулі.

Змагання швидко набуло популярності і нині є одним з найсильніших за складом азійських турнірів своєї категорії.

Переможниці та фіналістки

Одиночний турнір підкорявся двом тенісисткам, яким за свою кар'єру вдалося очолювати рейтинг-лист WTA: Марія Шарапова завоювала титул до дебюту в цьому статусі, а Вінус Вільямс - після. Тільки одній тенісистці вдалося зіграти у вирішальному матчі за титул двічі: Марія Кириленко спочатку поступилася у фінальній грі Вінус Вільямс, а потім завоювала титул, обігравши Саманту Стосур.

П'ять разів грала в фіналі парного турніру тайванська китаянка Чжуан Цзяжун (причому вона грала в перших п'яти вирішальних іграх в історії турніру) і тричі завоювала титул. По два титули на рахунку двох її співвітчизниць - Чжань Юнжань і Сє Шувей, а також іспанки Лари Арруабаррени-Весіно, яка 2016 року перемогла ще й в одиночному розряді. У 2011 році південноафриканка Наталі Грандін саме в Сеулі виграла свій перший парний титул подібного рівня. До того фіналу вона десять разів поступалася у вирішальних матчах. Найбільші успіхи місцевих тенісисток також припадають на парний турнір: Чон Мі Ра і Чо Юн Чон завоювали найперший титул в історії змагання.

Фінали

[ред. | ред. код]

Чоловіки, одиночний розряд

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіон Фіналіст Рахунок
2022 Японія Йосіхіто Нісіока[en] Канада Денис Шаповалов 6–4, 7–6(7–5)

Жінки, одиночний розряд

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіонка Фіналістка Рахунок
2004 Росія Марія Шарапова Польща Марта Домаховська 6–1, 6–1
2005 Чехія Ніколь Вайдішова Сербія та Чорногорія Єлена Янкович 7–5, 6–3
2006 Греція Елені Даніліду Японія Сугіяма Ай 6–3, 2–6, 7–6(7–3)
2007 США Вінус Вільямс Росія Марія Кириленко 6–3, 1–6, 6–4
2008 Росія Марія Кириленко Австралія Саманта Стосур 2–6, 6–1, 6–4
2009 Японія Кіміко Дате-Крумм Іспанія Анабель Медіна Ґарріґес 6–3, 6–3
2010 Росія Аліса Клейбанова Чехія Клара Закопалова 6–1, 6–3
2011 Іспанія Марія Хосе Мартінес Санчес Казахстан Галина Воскобоєва 7–6(7–0), 7–6(7–2)
2012 Данія Каролін Возняцкі Естонія Кая Канепі 6–1, 6–0
2013 Польща Агнешка Радванська Росія Анастасія Павлюченкова 6–7(6–8), 6–3, 6–4
2014 Чехія Кароліна Плішкова США Варвара Лепченко 6–3, 6–7(5–7), 6–2
2015 Румунія Ірина-Камелія Бегу Білорусь Олександра Соснович 6–3, 6–1
2016 Іспанія Лара Арруабаррена Румунія Моніка Нікулеску 6–0, 2–6, 6–0
2017 Латвія Олена Остапенко Бразилія Беатріс Аддад Майя 6–7(5-7), 6–1, 6–4
2018 Нідерланди Кікі Бертенс Австралія Айла Томлянович 7–6(7–2), 4–6, 6–2
2019 Чехія Кароліна Мухова Польща Магда Лінетт 6–1, 6–1
2020 Не проводився через пандемію коронавірусної хвороби
↓ WTA 125 ↓
2021 КНР Чжу Лінь Франція Крістіна Младенович 6–0, 6–4
↓ WTA 250 ↓
2022 Катерина Олександрова Латвія Олена Остапенко 7–6(7–4), 6–0
2023 США Джессіка Пегула КНР Юань Юе 6–2, 6–3
↓ WTA 500 ↓
2024 Бразилія Беатріс Аддад Мая   Дарія Касаткіна 1–6, 6–4, 6–1

Чоловіки, парний розряд

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіони Фіналісти Рахунок
2022 ПАР Равен Класен
США Натаніел Ламмонс[en]
Колумбія Ніколас Баррієнтос[en]
Мексика Мігель Ангел Реєс-Варела[en]
6–1, 7–5

Жінки, парний розряд

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіонки Фіналістки Рахунок
2004 Південна Корея Чон Мі Ра
Південна Корея Чо Юн Чун
Республіка Китай Чжуан Цзяжун
Республіка Китай Сє Шувей
6–3, 1–6, 7–5
2005 Республіка Китай Чжань Юнжань
Республіка Китай Чжуан Цзяжун
США Джилл Крейбас
ПАР Наталі Грандін
6–2, 6–4
2006 Іспанія Вірхінія Руано Паскуаль
Аргентина Паола Суарес
Республіка Китай Чжуан Цзяжун
Аргентина Маріана Діас-Оліва
6–2, 6–3
2007 Республіка Китай Чжуан Цзяжун (2)
Республіка Китай Сє Шувей
Греція Елені Даніліду
Німеччина Ясмін Вер
6–2, 6–2
2008 Республіка Китай Чжуан Цзяжун (3)
Республіка Китай Сє Шувей (2)
Росія Віра Душевіна
Росія Марія Кириленко
6–3, 6–0
2009 Республіка Китай Чжань Юнжань (2)
США Абігейл Спірс
США Карлі Галліксон
Австралія Ніколь Кріз
6–3, 6–4
2010 Німеччина Юлія Ґерґес
Словенія Полона Герцог
ПАР Наталі Грандін
Чехія Владіміра Углірова
6–3, 6–4
2011 ПАР Наталі Грандін
Чехія Владіміра Углірова
Росія Віра Душевіна
Казахстан Галина Воскобоєва
7–6(7–5), 6–4
2012 США Ракель Копс-Джонс
США Абігейл Спірс (2)
Узбекистан Акгул Аманмурадова
США Ваня Кінґ
2–6, 6–2, [10–8]
2013 Китайський Тайбей Чжань Цзіньвей
КНР Сю Іфань
США Ракель Копс-Джонс
США Абігейл Спірс
7–5, 6–3
2014 Іспанія Лара Арруабаррена
Румунія Ірина-Камелія Бегу
Німеччина Мона Бартель
Люксембург Манді Мінелла
6–3, 6–3
2015 Іспанія Лара Арруабаррена (2)
Словенія Андрея Клепач
Нідерланди Кікі Бертенс
Швеція Юганна Ларссон
2–6, 6–3, [10–6]
2016 Швеція Юганна Ларссон
Бельгія Кірстен Фліпкенс
Японія Акіко Омае
Таїланд Пеангтарн Пліпуеч
6–2, 6–3
2017 Нідерланди Кікі Бертенс
Швеція Юганна Ларссон (2)
Таїланд Луксіка Кумхум
Таїланд Пеангтарн Пліпуеч
6–4, 6–1
2018 Південна Корея Choi Ji-hee
Південна Корея Han Na-lae
Китайський Тайбей Hsieh Shu-ying
Китайський Тайбей Сє Шувей
6–3, 6–2
2019 Іспанія Лара Арруабаррена (3)
Німеччина Татьяна Марія
США Гейлі Картер
Бразилія Луїза Стефані
7–6(9–7), 3–6, [10–7]
↓ WTA 125 ↓
2020 Не проводився через пандемію коронавірусної хвороби
2021 Південна Корея Choi Ji-hee[en] (2)
Південна Корея Han Na-lae[en] (2)
Греція Валентіні Грамматікопулу[en]
Угорщина Яні Река Луца[en]
6–4, 6–4
↓ WTA 250 ↓
2022 Франція Крістіна Младенович
Бельгія Яніна Вікмаєр
США Ейжа Мугаммад
США Сабріна Сантамарія
6–3, 6–2
2023 Чехія Маріє Боузкова
США Бетані Маттек-Сендс
Таїланд Луксіка Кумхум
Таїланд Пеангтарн Пліпич[en]
6–2, 6–1
↓ WTA 500 ↓
2024 США Ніколь Меліхар
  Людмила Самсонова
Японія Като Мію
КНР Чжан Шуай
6–1, 6–0

Посилання

[ред. | ред. код]