Перейти до вмісту

Яніна Вікмаєр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Яніна Вікмаєр
ГромадянствоБельгія Бельгія
Місце проживанняМонте-Карло, Монако
Дата народження20 жовтня 1989(1989-10-20) (35 років)
Місце народженняЛір, Бельгія
Зріст182 см
Вага68 кг
Початок кар'єри2004
Робоча рукаправа
Бекхенддворучний
Призові, USD5 952 975

Одиночний розряд

Матчів в/п532-364
Титулів5
Найвища позиція12 (19 квітня 2010)
Мейджори
Австралія4к (2010, 2015)
Ролан Гаррос3к (2010, 2011, 2016)
Вімблдон4к (2011)
СШАПФ (2009)

Парний розряд

Матчів в/п194-133
Титулів4
Найвища позиція61 (11 вересня 2023)
Мейджори
Австралія2к (2010)
Ролан Гаррос2к (2017)
Вімблдон2к (2009, 2013)
США2к (2023)
Востаннє картку оновлено: 28 жовтня 2024

Яніна Вікмаєр (нід. Yanina Wickmayer; *20 жовтня 1989) — бельгійська тенісистка. На сьогодні найбільшим успіхом Яніни можна вважати півфінал відкритого чемпіонату США 2009 з тенісу. Завдяки цьому успіху тенісистка піднялася на найвищу для себе позицію в кар'єрі в жіночому рейтингу і займала 22 сходинку. На шляху до півфіналу бельгійка здолала українську тенісистку Катерину Бондаренко.

Першу перемогу на турнірах серії WTA-туру Вікмаєр здобула в португальському Ешторілі.

2014 року Яніна захворіла на хворобу Лайма й пропустила половину сезону.

Історія виступів

[ред. | ред. код]
Турнір 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 В–П
Австралія A A LQ 10–8
Франція A A 6-8
Вімблдон A A 5–4
США A A ПФ 9–4
Місце на кінець року 534 221 69 16 23 26

Фінали турнірів WTA

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 11 (5 титулів, 6 поразок)

[ред. | ред. код]
Легенда
Турніри Великого шлему
Турніри WTA 1000
Турніри WTA 500
Турніри WTA 250 (5–6)
Фінали за покриттям
Тверде (4–3)
Трава (0–2)
Ґрунт (1–1)
Килим (0–0)
Результат В-П    Дата    Турнір Категорія Покриття Опонент Рахунок
Поразка 0–1 Чер 2008 Birmingham Classic, UK Tier III Трава Україна Катерина Бондаренко 6–7(7–9), 6–3, 6–7(4–7)
Перемога 1–1 Тра 2009 Estoril Open, Португалія International Ґрунт Росія Катерина Макарова 7–5, 6–2
Поразка 1–2 Чер 2009 Rosmalen Grass Court Championships, Нідерланди International Трава Таїланд Тамарін Танасугарн 3–6, 5–7
Перемога 2–2 Жов 2009 Linz Open, Австрія International Тверде Чехія Петра Квітова 6–3, 6–4
Перемога 3–2 Січ 2010 WTA Auckland Open, Нова Зеландія International Тверде Італія Флавія Пеннетта 6–3, 6–2
Поразка 3–3 Січ 2011 Auckland Open, Нова Зеландія International Тверде Угорщина Грета Арн 3–6, 3–6
Поразка 3–4 Січ 2012 Hobart International, Австралія International Тверде Німеччина Мона Бартель 1–6, 2–6
Поразка 3–5 Чер 2012 Gastein Ladies, Австрія International Ґрунт Франція Алізе Корне 5–7, 6–7(1–7)
Поразка 3–6 Січ 2013 Auckland Open, Нова Зеландія International Тверде Польща Агнешка Радванська 4–6, 4–6
Перемога 4–6 Вер 2015 Japan Women's Open, Tokyo International Тверде Польща Магда Лінетт 4–6, 6–3, 6–3
Перемога 5–6 Лип 2016 Washington Open, США International Тверде США Лорен Девіс 6–4, 6–2

Парний розряд: 6 (4 титули, 2 поразки)

[ред. | ред. код]
Легенда
Grand Slam
WTA 1000
WTA 500 (0–1)
WTA 250 (4–1)
Фінали за покриттям
Тверде (4–1)
Трава (0–1)
Ґрунт (0–0)
Килим (0–0)
Результат В-П    Дата    Турнір Категорія Покриття Партнер Опоненти Рахунок
Поразка 0–1 Чер 2009 Rosmalen Grass Court Championships, Нідерланди International Трава Нідерланди Міхаелла Крайчек Італія Сара Еррані
Італія Флавія Пеннетта
4–6, 7–5, [11–13]
Перемога 1–1 Жов 2013 BGL Luxembourg Open International Тверде (i) Ліхтенштейн Штефані Фогт Німеччина Крістіна Барруа
Франція Лаура Торп
7–6(7–2), 6–4
Перемога 2–1 Лип 2016 Washington Open, США International Тверде Румунія Моніка Нікулеску Японія Сюко Аояма
Японія Одзакі Ріса
6–4, 6–3
Поразка 2–2 Вер 2019 Zhengzhou Open, КНР Premier Тверде Словенія Тамара Зіданшек США Ніколь Меліхар
Чехія Квета Пешке
1–6, 6–7(2–7)
Перемога 3–2 Вер 2022 Hansol Korea Open Tennis Championships, Південна Корея WTA 250 Тверде Франція Крістіна Младенович США Ейджа Мухаммад
США Сабріна Сантамарія
6–3, 6–2
Перемога 4–2 Лип 2023 WTA Poland Open WTA 250 Тверде Велика Британія Гезер Вотсон Польща Вероніка Фальковська
Польща Катажина Пітер
6–4, 6–4

Джерела

[ред. | ред. код]