L'Équipe

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
фр. L'Équipe

L'Équipe wordmark.svg

Логотип

L'Equipe Tour 2010 stage 1 start 2.jpg


Країна Flag of France.svg Франція
Тип спортивна газета[d]
Формат таблоїд[1]

Засновник Жак Годде[d]
Засновано 1946
Мова французька
Головний офіс Париж
ISSN 0153-1069

Веб-сторінка lequipe.fr
L'Équipe у Вікісховищі?

«Екіп»[2] (фр. L’Équipe) — французька щоденна національна спортивна газета. Назва газети українською перекладається як «Команда». Редакційна політика видання спрямована, в першу чергу, на освітлення футболу, регбі, моторного спорту і велоспорту. Перший номер газети вийшов у 1946 році, редакція нового видання була сформована на основі журналістів, які працювали в газеті фр. L'AutoL'auto, яка вважається попередницею «Екіп», ця газета мала вузьку спрямованість і була присвячена виключно автоспорту.

Слід зазначити, що газета L'Auto була організатором першої велосипедної гонки Тур де Франс в 1903 році, а в 1919 році з'явилась жовта майка лідера гонки і була жовтого кольору для того, щоб дати посилання на жовтий газетний папір, на якому видавалася газета l'auto.

Історія[ред. | ред. код]

У 1940 році Жак Годде, директор Тур де Франс і спортивний журналіст, очолив газету. Він був сином фінансового директора L'Auto, Віктора Годде. Годде захищав свою газету в суді, коли французький уряд порушило справу, але так і не зміг повністю очистити ім'я газети від суспільної свідомості, яке було переконане у співпраці L'Auto якщо не з Німеччиною, то з президентом-маріонеткою Філіппом Петеном.

Годде дозволили відкрити нове видання-наступник, L'Équipe. Редакція газети зайняла приміщення через дорогу від колишньої редакції L'Auto, і це приміщення також належало L'Auto, хоча за офіційними документами на нього було накладено арешт. Однією з умов вирішення нової газети було те, що вона повинна видаватися на білому папері, а не жовтого, як L'Auto.

Нова газета почала виходити тричі на тиждень з 28 лютого 1946 року. З 1948 вона стала щоденною. Вона істотно випереджала своїх головних конкурентів — L’Élan і Le Sport завдяки висвітленню автоперегонів з натяком на газету-попередницю шляхом публікації текстів L'Auto нагорі сторінки шрифтом gothic print, який використовувався в довоєнній газеті для заголовків.

У 1968 році L'Équipe купив Емільєн Аморі, засновник видавничого дому Аморі. Його смерть у 1977 році призвела до шестирічної боротьби за спадщину між його сином і дочкою, яка закінчилася компромісом: Філіп Аморі став власником щоденних газет, а його сестра — таких журналістів, як Marie-France і Point de Vue. Філіп заснував власний видавничий будинок, в який увійшли L'Équipe, Le Parisien і Aujourd'hui. Після його смерті в 2006 році група перейшла його вдові і дітям.

Тираж[ред. | ред. код]

Рік 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
L'équipe середній тираж 386 189 386 601 455 598 321 153 339 627 369 428 365 654 365 411 327 168 298 949 303 106

Два найбільших розпроданих тиражі газети випали на 13 липня 1998 року, після перемоги збірної Франції на чемпіонаті світу з футболу, коли було продано 1 645 907 примірників, а також на 3 липня 2000 року, після того, як Франція виграла чемпіонат Європи з футболу, після чого було продано 1 255 633 копій газети.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.franceinter.fr/emissions/la-chronique-de-l-instant-m/la-chronique-de-l-instant-m-26-fevrier-2018
  2. Зарубежная печать : Краткий справочник. Газеты. Журналы. Информационные агентства / гл. ред. С. А. Лосев. — М. : Политиздат, 1986. — С. 132.

Посилання[ред. | ред. код]