La femis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Європе́йський фо́нд авдіовізуа́льних профе́сій (фр. Fondation européenne des métiers de l'image et du son, абревіатура — фр. Femis) — французька державна кіношкола у Парижі.

Кіношкола Pathé-cinéma (Femis) в Парижі

Вона підготувала понад 600 фахівців для кіно та телебачення.

У 2012 році The Hollywood Reporter оцінив La Fémis номером. 6 у своєму рейтингу найкращих міжнародних кіношкіл (до нього увійшли американські кіношколи) і немає. 3 у своєму рейтингу найкращих міжнародних кіношкіл за 2014 рік (виключаючи кіношколи в США). Її випускники 11 разів отримували три найпрестижніші у світі кінопризи, Золоту пальмову гілку Каннського кінофестивалю, Золотого лева Венеціанського кінофестивалю та Золотого ведмедя Берлінського міжнародного кінофестивалю, що робить її найоціненнішою кіношколою у світі, передуючи Пекінський фільм. Академії та школи мистецтв Тіш у Нью-Йорку, здобувши ці три нагороди.[1][2]

Історія[ред. | ред. код]

З 1944 по 1985 рік IDHEC (Institut des hautes études cinématographiques) був головною французькою кіношколою, яка навчала 1439 французьких та іноземних кінопрофесіоналів.[3]

У 1985 році школа була реорганізована під керівництвом тодішнього міністра культури Джека Ленга, а La Fémis була створена в 1986 році. Спочатку її президентом був сценарист Жан-Клод Карр'єр, а директором був Джек Гайос.

Коли було створено La Fémis, школа мала сім викладацьких відділів: режисури, сценарію, зображення, звуку, монтажу, постановки та сценографії. У 1992 році був доданий курс безперервності сценарію, а у 2003 році — курс розповсюдження/використання. Нарешті, майстер-клас, європейська програма навчання виробництва, була створена спільно з Filmakademie Baden-Württemberg, Людвігсбург, Німеччина в 2002 році. La Fémis повноправний член CILECT, міжнародної мережі кіношкіл.[4]

Зараз школа є громадським закладом, підпорядкованим Міністерству культури та зв’язку. Школа вперше відкрилася в Токійському палаці (Париж 16e), переїхавши 15 лютого 1999 року до старої Rapid Film — Pathé Studios за адресою 6, rue Francoeur (18e). Їх засновник і французький продюсер прем'єр-класу Бернар Натан був депортований нацистами в 1942 році.[5]

У 2019 році головою ради був призначений французький режисер Мішель Хазанівічус.[6]

Навчальна програма[ред. | ред. код]

Студенти за основним навчальним планом проходять чотирирічний курс навчання. Протягом першого року всі вони дотримуються одного загального курсу: приступають до різних робіт, пов’язаних із створенням фільмів, експериментують на кожній технічній посаді в знімальній групі.

Протягом другого та третього курсів вони навчаються за спеціальною програмою залежно від обраного факультету, включаючи теоретичні заняття, вправи, дні, присвячені аналізу фільмів, аналітичні семінари та колективні вправи зі створення фільмів. Вони проводять свій четвертий рік, виконуючи індивідуальний проєкт закінчення навчання (відомий як "travail de fin d'étude" або TFE) і беруть участь у проєктах своїх однокласників.

Загалом, школа покликана розвивати прикладну кінефілію, в якій вивчення фільмів минулого і сьогодення забезпечує передові навички в практичних аспектах кіновиробництва; Випускники, які повертаються, як Жан Поль Сівейрак, які повертаються до себе, ведуть семінари, продовжують цю традицію заохочення передових авторських амбіцій серед нових студентів.[7]

Випускники[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. THR's Top 25 Film Schools List Revealed. The Hollywood Reporter. Процитовано Apr 22, 2020. 
  2. Study Abroad: The Top 15 International Film Schools. The Hollywood Reporter. Процитовано Apr 22, 2020. 
  3. Nomination de Michel Hazanavicius à la présidence du Conseil d’administration de l’Ecole nationale supérieure des métiers de l’image et du son (La femis) et reconduction de Nathalie Coste-Cerdan en qualité de directrice générale. Ministère de la Culture - French government. 
  4. Michel Hazanavicius sera le nouveau président de la Fémis. Les Inrockuptibles (fr-FR). 26 липня 2019. Процитовано 17 серпня 2020. 
  5. Michel Hazanavicius, un "artist" nommé à la tête de la Fémis. Télérama (фр.). Процитовано 17 серпня 2020. 
  6. Fair, Vanity; France, Condé Nast Digital (24 липня 2019). Michel Hazanavicius prend la tête de la Fémis. Vanity Fair (фр.). Процитовано 17 серпня 2020. 
  7. Palmer, Tim (2011). Brutal Intimacy: Analyzing Contemporary French Cinema, Wesleyan University Press, Middleton CT. ISBN 0-8195-6827-9.

Посилання[ред. | ред. код]

Координати: 48°53′25″ пн. ш. 2°20′33″ сх. д. / 48.8904° пн. ш. 2.3426° сх. д. / 48.8904; 2.3426