Libiamo ne' lieti calici

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нотний запис дуету

Libiamo ne' lieti caliciітал. "Підносьте свій келих", альтернативна назва «Застільна пісня») — дует з другої сцени першого акту опери Джузеппе Верді «Травіата» на лібретто Франческо Марії П'яве.

Дует звучить у ритмі вальсу у жанрі бри́ндізі. За сюжетом опери, дует виконують головні герої — провінційний молодик Альфред Жермон (тенор) та куртизанка Віолетта Валері (сопрано) під час званої вечері, що дає Валері у своєму паризькому салоні. До виконавців періодично долучається хор гостей. Зміст і манера виконання дуету демонструють народження кохання між головними героями.

Текст та переклад

[ред. | ред. код]
Італ. оригінал Франческо Марії П'яве Укр. переклад Олекси Кириченка Укр. переклад Максима Рильського

Альфред
Libiamo, libiamo ne'lieti calici
che la bellezza infiora.
E la fuggevol, fuggevol ora
s'inebrii a voluttà
Libiam ne'dolci fremiti
che suscita l'amore,
poiché quell'occhio al core onnipotente va.
Libiamo, amore, amor fra i calici
più caldi baci avrà.
Хор
Ah! Libiam, amor, fra' calici
più caldi baci avrà.
Віолетта
Tra voi, tra voi saprò dividere
il tempo mio giocondo;
Tutto è follia, follia nel mondo
ciò che non è piacer
Godiam, fugace e rapido
è il gaudio dell'amore,
è un fior che nasce e muore,
ne più si può goder
Godiamo, c'invita, c'invita un fervido
accento lusinghier.
Хор
Ah! godiamo, la tazza, la tazza e il cantico,
la notte abbella e il riso;
in questo, in questo paradiso ne scopra il nuovo dì.
Віолетта
La vita è nel tripudio…
Альфред
Quando non s’ami ancora…
Віолетта
Nol dite a chi l’ignora…
Альфред
È il mio destin così…
Хор
Ah si, godiamo, la tazza, la tazza e il cantico,
la notte abbella e il riso;
in questo, in questo paradiso ne scopra il nuovo dì.

Альфред
Підносьте, підносьте свій келих
За те, щоб краса розквітала!
Момент хай цей мінливий
Утіху дарує п’янку!
Піднімемо же келихи
За пристрасне кохання,
Хай полум’яний погляд поєднує серця
Цей тост за кохання бурхливе, коли...
Поцілунки печуть як вогонь!
Хор
Цей тост за кохання бурхливе, коли...
Поцілунки печуть як вогонь!
Віолетта
Щасливу цю мить розділити я хочу
З моїми найкращими друзями!
Усе є безглуздям, безглуздям у світі,
Якщо до втіх не веде!
Одне лише є щястя —
Коротка радість кохання!
Квітка лиш відквітне,
І насолодам край!
Зриваймо, тож пристрасті квіти зриваймо —
Розпустився наш вже букет.
Хор
Ну ж бо радіти келиху й пісні,
Що ніч ця прекрасна дарує!
У цьому, у цьому раю знайдемо нове почуття!
Віолетта
Життя дарує втіхи!
Альфред
Тим, хто не знає кохання!
Віолетта
До нього я байдужа!
Альфред
Так ось що чекало мене.
Хор
Ну ж бо радіти келиху й пісні,
Що ніч ця прекрасна дарує!
У цьому, у цьому раю знайдемо нове почуття!

Альфред
Налиймо, налиймо високі бокали
і вип'єм за щастя безкрає
Вино нам дає. нам дає насолоду
Серцям відкриває любов.
Тут в кожній краплі сяє нам
Чудовий образ милий,
де кубки всі задзвеніли, кохання там росте.
Налиймо, налиймо високі бокали
Прославмо життя золоте.
Хор
Aх! Налиймо, налиймо високі бокали
Прославмо життя золоте.
Віолетта
В бенкетах веселих забудьмо душею
життя проживем безтурботно.
Вічного, знайте, немає нічого,
марних не треба розмов.
В душі живе не вік любов,
літа не в нашій волі,
зів'яла квітка в полі
не виросте вже знов.
Ловімо, ловімо хвилини солодкі,
коли палає кров!
Хор
Втішаймось, панове піснями, чарками.
Вино нам життя прикрашає
Нехай же веселий бенкет у цім раї застане нова зоря.
Віолетта
Життя нам стеле квіти
Альфред
Коли не ранила нас любов
Віолетта
Не дано всім любити.
Альфред
Той час мені прийшов.
Хор
Втішаймось, панове піснями, чарками.
Вино нам життя прикрашає
Нехай же веселий бенкет у цім раї застане нова зоря.

Медіа

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]