Pleyel et Cie
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
 | |
| Тип | бізнес |
|---|---|
| Форма власності | société à responsabilité limitéed |
| Галузь | виробник музичних інструментівd, manufacture of musical instrumentsd[1] і промисловість[1] |
| Засновано | 1807 |
| Засновник(и) | Іґнац Плеєль |
| Штаб-квартира | Туаре-сюр-Луар |
| Адреса | ALGAM - 2 rue de Milan - 44470 Thouaré-sur-Loire |
| Продукція | фортепіано |
| pleyel.com(англ.)(фр.) | |
 Pleyel et Cie у Вікісховищі | |
Pleyel et Cie («Плеєль і компанія») — французька фірма з виготовлення роялів, яку заснував композитор Іґнац Плеєль в 1807 р[2]. У 1815 році син Плеєля Каміль приєднався до фірми на правах партнера. Фірма надавала роялі для Фридерика Шопена[3], який вважав інструменти Плеєля кращими («non plus ultra»)[4]. Роялями Плеєля також користувалися композитори К. Дебюссі, К. Сен-Санс, М. Равель, М. де Фалья і І. Стравінський, піаністи і викладачі Альфред Корто, Філіп Мануель і Гевін Вільямсон[5] .
У 1980-і рр. фірма «Плейель» викупила дві інші французькі фірми — виробники роялів: «Ерар» і «Гаві». В кінці 2013 р компанія оголосила про припинення виробництва роялів у Франції[6] .
У вересні 2009 р. сучасний майстер Пол Макналті створив модель рояля Плеєля зразка 1830 року, яка зараз знаходиться в колекції Інституту ім. Фредеріка Шопена в Варшаві[7] . Цей інструмент був використаний в Першому міжнародному конкурсі піаністів на історичних інструментах у вересні 2018 р[8] .
Записи, зроблені на оригіналах і копіях роялів фірми Плейель & Компанія[ред. | ред. код]
- Юан Шенг. [Архівовано 19 липня 2021 у Wayback Machine.] Фридерик Шопен. [Архівовано 19 липня 2021 у Wayback Machine.] Ballades Nos 1-4 / Impromptus Nos 1-4. [Архівовано 19 липня 2021 у Wayback Machine.] Записано на оригінальному роялі Плеєля 1845 р.
- Рональд Браутігам . Фелікс Мендельсон. [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] Piano Concertos. [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] Записано на реконструйованому рояля Плеєля 1830 р. від Пола Макналті.
- Януш Олейничак. [Архівовано 19 липня 2021 у Wayback Machine.] Фридерик Шопен. [Архівовано 19 липня 2021 у Wayback Machine.] Chopin evening around тисячу вісімсот тридцять один Pleyel. [Архівовано 19 липня 2021 у Wayback Machine.] Записано на оригінальному роялі Плейеля 1831 р.
- Олексій Любимов. Шопен, Бах, Моцарт, Бетховен: at Chopin's home piano. [Архівовано 19 липня 2021 у Wayback Machine.] Записано на оригінальному інструменті Плеєля 1843 р.
- Діна Йоффе. [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] Фридерик Шопен. [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] Piano Concertos No 1 & 2. [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] Version for one piano. [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] Записано на оригінальному роялі Плеєля 1848 року і Ерар 1838 р.
- Вівіана Софроницький, Сергій Істомін . Фридерик Шопен. [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.] Complete works for cello and piano. [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.] Записано на реконструйованому роялі Плеєля 1830 р.
- Кевін Кеннер. Фридерик Шопен. 4 Impromptus. [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.] Записано на оригінальному роялі Плеєля 1848 р.
- Томаш Ріттер. [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] Фридерик Шопен. [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] Sonata in B Minor, Ballade in F minor, Polonaises, Mazurkas. [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] Karol Kurpinski. [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] Polonaise in D minor. [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] Записано на оригінальному роялі Плеєля 1842 р, Ерар 1837 року і реконструйованому роялі Буххольц 1825—1826 рр. від Пола Макналті.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Архів преси XX століття — 1908.
- ↑ Pleyel family (i). Grove Music Online (англ.). Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ Chopin’s true sound can be heard at last after discovery of his piano-News-TimesOnline. web.archive.org. 19 березня 2007. Архів оригіналу за 19 березня 2007. Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ Chopin's letters. By Chopin, Frédéric, 1810—1849; Voynich, E. L. (Ethel Lillian), 1864—1960; Opienski, Henryk, 1870—1942
- ↑ «Letters, Volumes 41-42». [Архівовано 19 липня 2021 у Wayback Machine.] Washington, DC.: Time Inc. 1935. OCLC 9467134.
- ↑ Chopin's Favorite Piano Factory Plays Its Final Chord. NPR.org (англ.). Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ Илья Овчинников. «Ближе к оригиналу». [Архівовано 30 червня 2021 у Wayback Machine.] Журнал «Пиано форум» No2, 2010.
- ↑ I Międzynarodowy Konkurs Chopinowski na Instrumentach Historycznych. iccpi.eu (англ.). Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Університет Ватерло.
- Роялі Плейеля Стівена Біркетт
- Історія фірми Плейель і їх роялів [Архівовано 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Rachel Donadio, «Storied French Piano Manufacturer to Close». [Архівовано 15 травня 2021 у Wayback Machine.]
- New York Times. [Архівовано 15 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Роялі Плейеля — Рояль в польських колекціях [Архівовано 25 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Плеєль — останній рояль Шопена [Архівовано 16 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Перший концерт з реконструйованим роялем Плеєля від Макналті [Архівовано 21 грудня 2021 у Wayback Machine.]