Матата очеретяна
| Матата очеретяна | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Poodytes albolimbatus D'Albertis & Salvadori, 1879 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Megalurus albolimbatus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Мата́та очеретяна[2] (Poodytes albolimbatus) — вид горобцеподібних птахів родини кобилочкових (Locustellidae)[3]. Ендемік Нової Гвінеї.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 15 см. Забарвлення переважно коричневе, смугасте. Тім'я і надхвістя яскраво-оранжево-коричневі, над очима білі "брови", нижня частина тіла білувата, третьорядні махові пера мають білі края. Хвіст довгий, східчастий.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Очеретяні матати мешкають в регіоні Транс-Флай[en] на півдні Нової Гвінеї, зокрема в Національному парку Васур[en] та в долинах річок Бенсбах і Флай. Вони живуть в очеретяних заростях у водно-болотних угіддях.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція очеретяних матат становить від 1500 до 7000 дорослих птахів. Ім загрожує знищення природного середовища, зокрема пов'язане з інтродукованими дикими свинями і оленями Rusa timorensis.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Poodytes albolimbatus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 12 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Grassbirds, Donacobius, tetrakas, cisticolas, allies. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 12 липня 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |