Prosthennops
| Prosthennops | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
| Родина: | Таясові (Tayassuidae) |
| Рід: | †Prosthennops Matthew and Gidley, 1904 |
Prosthennops — рід вимерлих пекарі, що жили в Північній і Центральній Америці між середнім міоценом і нижнім пліоценом (близько 15-5 мільйонів років тому)[1].
Опис[ред. | ред. код]
Ця тварина була дуже схожа на сучасних пекарі як зовнішнім виглядом, так і розміром. Простеннопс мав висоту в плечах близько 76 см. Особини в північній частині ареалу були більші, ніж у південній частині Центральної Америки.
Prosthennops мав міцний череп із вдавленою та витягнутою мордою (але меншою мірою, ніж інші вимерлі пекарі, такі як Mylohyus). Скулові/виличні кістки були великими, як у африканських бородавочників, розвиваючись збоку у вигляді масивних горбків. Передщелепні кістки були добре розвинені і мали лише дві пари різців, з яких друга пара часто була рудиментарною. Ікла були спрямовані вниз, а не вперед, як у сучасних кабанів. Високорозвинені ікла мали еліптичний поперечний переріз. Молярізація премолярів була вже дуже розвиненою: другий і третій премоляри були короткими, з майже круглим контуром. Моляри мали низькі коронки (брахідонти), вкриті товстим шаром емалі і з дуже простими горбками.
Таксономія[ред. | ред. код]
Рід Prosthennops був заснований Метью і Гідлі в 1904 році; типовий вид, Prosthennops serus, був раніше описаний Едвардом Дрінкером Копом як Dicotyles serus. Ряд видів віднесені до роду Prosthennops на більшій частині західної частини США (але також в Алабамі та Мексиці). Деякі з цих видів, такі як P. niobrarensis і P. xiphodonticus, явно є більш похідними, ніж інші, і справді нагадують сучасних тайассуїдів; тому їх не можна віднести до роду Prosthennops. Дональд Протеро стверджує, що рід історично був сміттєвим таксоном[2].
Prosthennops містить такі види[1]:
- Prosthennops condoni
- Prosthennops haroldcooki
- Prosthennops kernensis
- Prosthennops niobrarensis
- Prosthennops rex
- Prosthennops serus
- Prosthennops xiphodonticus
- Prosthennops ziegleri
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Prosthennops at fossilworks.org (retrieved 17.05.2022)
- ↑ The Systematics of North American Peccaries (Mammalia: Artiodactyla: Tayassuidae). New Mexico Museum of Natural History and Science. 28.05.2021.
Література[ред. | ред. код]
- E. D. Cope. 1877. Descriptions of New Vertebrata from the Upper Tertiary Formations of the West. Proceedings of the American Philosophical Society 17:219-231
- J.W. Gidley. On Two Species of Platygonus from the Pliocene of Texas. Bulletin of the American Museum of Natural History, Vol. XIX, July 24, 1903, pp. 477-481.
- W. D. Matthew and J.W. Gidley. 1904. New or little known mammals from the Miocene of South Dakota: American Museum expedition of 1903. Bulletin of the American Museum of Natural History 20(22):241-268
- H. F. Osborn. 1922. Hesperopithecus, the first anthropoid primate found in America. American Museum Novitates 37:1-5
- E. H. Barbour. 1925. Prosthennops xiphodonticus, sp. nov. a new fossil peccary from Nebraska. Bulletin of the Nebraska State Museum 1(3):25-32
- E. H. Colbert. 1935. A New Fossil Peccary, Prosthennops niobrarensis, From Brown County, Nebraska. Bulletin of the Nebraska State Museum 1(44):419-430
- D. B. Wright. 1998. Tayassuidae. In C. M. Janis, K. M. Scott, and L. L. Jacobs (eds.), Evolution of Tertiary mammals of North America 389-401
|