Бюльбюль короткодзьобий
| Бюльбюль короткодзьобий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pycnonotus snouckaerti Siebers, 1928 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Pycnonotus bimaculatus snouckaerti | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Бюльбю́ль короткодзьобий[2] (Pycnonotus snouckaerti) — вид горобцеподібних птахів родини бюльбюлевих (Pycnonotidae)[3]. Ендемік Індонезії. Раніше вважався підвидом золотобрового бюльбюля, однак був визнаний окремим видом у 2016 році[4].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Короткодзьобі бюльбюлі мекають в горах на північному заході Суматри, переважно в межах Національного парку Ґунунґ-Льосер[en]. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах, на галявинах і в чагарникових заростях.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. Раніше вважалося, що ареал виду охоплює більшу площу, однак після обстеження місцевості виявилося, що короткодзьобі бюльбюлі мешкають лише в межах Національного парку Ґунунґ-Льосер, і є дуже рідкісним видом. За оцінками дослідників, популяція короткодзьобих бюльбюлів становить від 375 до 1500 птахів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Pycnonotus snouckaerti. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ Pycnonotus snouckaerti у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Bulbuls. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ Species Updates « IOC World Bird List. www.worldbirdnames.org (амер.). Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 29 березня 2017.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |