Бюльбюлеві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бюльбюлеві
Pycnonotus jocosus
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Птахи (Aves)
Надряд: Кілегруді (Neognathae)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Бюльбюлеві (Pycnonotidae)
G. R. Gray, 1840
Роди
Див. текст
Синоніми
Brachypodidae Swainson, 1831

Trichophoridae Swainson, 1831
Ixosidae Bonaparte, 1838
Hypsipetidae Bonaparte, 1854
Crinigeridae Bonaparte, 1854 (1831)
Phyllastrephidae Milne-Edwards & Grandidier, 1879
Tyladidae Oberholser, 1917
Spizixidae Oberholser, 1919

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Pycnonotidae
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Pycnonotidae
EOL logo.svg EOL: 1614
ITIS logo.svg ITIS: 178504
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 36294
Fossilworks: 370651

Бюльбюлеві (Pycnonotidae) — родина птахів, птахів ряду Горобцеподіних. Бюльбюлеві — невеликі птахи, які живуть на деревах та кущах. За різними оцінками в родині 15-21 родів невеликих птахів, розміром від горобця до дрозда. Більшість видів зустрічаються в Африці, багато з них мешкають у тропічних лісах, і деякі в більш відкритих місцях Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Бюльбюлеві — це короткошиї, довгохвості птахи. Майже у всіх бюльбюлевих дзьоб дещо витягнучтий і трішки крючкуватий на кінці. Розміром досягають від 13 см (Phyllastrephus debilis) до 29 см (Pycnonotus zeylanicus). Статевого диморфізму у видів родини нема, але самки трошки меньші, аніж самці. Спів рудовухого бюльбюля один автор охарактеризував як найнепривабливіший з усіх птахів.

Розмноження[ред. | ред. код]

Бюльбюлі зазвичай моногамні. Одне виключення — полігамний вид Andropadus latirostris.

Яйця пурпурово-рожеві відкладають у відкриті гнізда. Кладка нараховує до п'яти яєць. Інкубаційний період триває зазвичай 11-14 днів, яйця висиджує тільки самка.

Живлення[ред. | ред. код]

Бюльбюлеві всеїдні, живляться ягодами, насінням, нектаром, комахами та іншими членистоногими, невеликими хребетними. Більшість видів живляться плодами. У родів Cringer і Bleda раціон змішаний — включає нектар, ягоди, комах.

Систематика[ред. | ред. код]

Традиційно види, що належать до родини Бюльбюлевих, об'єднували у чотири групи: Pycnonotus, Phyllastrephus, Criniger, and Chlorocichla groups after characteristic genera (Delacour, 1943). Останні дослідження на основі методів молекулярної біології свідчать, що 5 видів із групи Phyllastrephus, поширених на Мадагаскарі, до Бюльбюлевих не належать. Всього в родині нині виділяють близько 22 родів.

Систематичний список:

Основна група

Група Типові бюльбюлі

  • Рід Pycnonotus (парафілетичний) (близько 40 видів)
  • Рід Spizixos (2 види)
  • Рід Tricholestes
  • Рід Setornis
  • Рід Alophoixus (раніше відносили Criniger, ймовірно, парафілетичний)
  • Рід Iole (5 видів, інколи відносять до Hypsipetes/Ixos)
  • Рід Hemixos (2 види, інколи відносять до Hypsipetes/Ixos)
  • Рід Ixos парафілетичний, може належати до Hypsipetes)
  • Рід Hypsipetes (16 видів, може належати до Ixos)

Група 3 — англ. Typical greenbuls and allies

Incertae sedis

Бюльбюлеві та людина[ред. | ред. код]

Pycnonotus jocosus і Pycnonotus cafer у великій кількості виловлювалися для торгівлі тваринами, і тепер ці види стали ширше розповсюдженими, нині зустрічаються в тропічних і субтропічних районах, на півдні штату Флорида, Индії, Индонезії та Австралії. Деякі види вважаються шкідниками сільськогосподарських культур і найбільше шкодять в садах.

Бюльбюлеві досить стійкі до забруднення навколишнього середовища і легко приживаються до змін умов існування. Але 13 видів перебувають під загрозою зникнення через діяльність людини: вирубка лісів, скорочення їх ареалу існування.

Історія[ред. | ред. код]

Слово бюльбюль може походити арабської, (بلبل) перської (بلبل) або з турецької (bülbül). У перекладах поезії з цих мов на українську слово بلبل (bülbül) прийнято перекладати «соловейко».

Посилання[ред. | ред. код]