Silk Way Airlines

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Silk Way Airlines
ІАТА
ZP
ІКАО
AZQ
Позивний
SILK LINE
Тип авіакомпанія
Дата заснування 2001
Базовий аеропорт Баку (аеропорт)
Хаби Бакинський міжнародний аеропорт імені Гейдара Алієва
Альянс Немає
Розмір флоту 24
Пунктів призначення 49
Дочірні компанії SW Business Aviationd і Silk Way West Airlinesd
Штаб-квартира Баку, Азербайджан
Сайт silkwayairlines.com

Silk Way Airlinesазербайджанська вантажна авіакомпанія, штаб-квартира знаходиться в Баку. Авіакомпанія Silk Way — вантажна авіакомпанія, що базується на території Міжнародного Аеропорту ім. Гейдара Алієва в Баку, Азербайджан. Спочатку сертифікована Цивільною Авіаційною Владою Азербайджанської Республіки 9 жовтня 2001 року. Почавши свою діяльність лише з двома рамповими вантажними літаками Радянського виробництва (одним Ан-12 і одним Іл-76), протягом років Авіакомпанія Silk Way інтенсивно розвивалася і на сьогоднішній день експлуатує дев'ять літаків Іл-76 два з яких Іл-76-90ТД новітнього виробництва відповідають вимогам Глави 3 по шумів на місцевості, три літаки Ан-12, а також володіє трьома літаками типу Boeing 747-400F і двома літаками типу Boeing 767-300F, які експлуатуються дочірньою компанією Авіакомпанією Silk Way West.

Маршрутна мережа[ред. | ред. код]

Douglas DC-8 в аеропорту Цюріха в 2003 році.
Ан-12БК в Люксембурзі в 2004 році.

Авіакомпанія створила широку мережу маршрутів у великі нафтові міста в регіоні виконуючи регулярні вантажні польоти в Актау і Атирау в Західному Казахстані, Бішкек, Тбілісі та інші великі аеропорти призначення нафтового бізнесу. Авіакомпанія Silk Way займає домінуюче положення повітряного транспорту в Каспійському регіоні в даний час.

Зовнішні відеофайли
Ил-76ТД на авиабазе НАТО Гайленкирхен в Германии
Ил-76ТД взлетает с утечкой топлива из крыла
Ил-76ТД посадка
Ил-76ТД на авиабазе НАТО Гайленкирхен в Германии
Ил-76ТД на авиабазе НАТО Гайленкирхен в Германии
Ил-76ТД на авиабазе НАТО Гайленкирхен в Германии

Авіакомпанія виконує міжнародні рейси з Баку за такими напрямами:

Флот[ред. | ред. код]

Флот на серпень 2016:

Іл-76ТД в Дубаї в 2010 році.
Boeing 747-400F в Італії в 2011 році.
Тип В дії Замовлено Примітки
Antonov An-12BK 3
Ан-178 10[1]
Boeing 747-400F 5
Boeing 747-8F[2] 9 2 додаткові літака замовлено
Іл-76 7
Загалом 24 10

Катастрофи[ред. | ред. код]

  • 7 листопада 2002 року, літак Ан-12 (4K-AZ21), що виконував рейс Silk Way Airlines Flight 4132, зазнав аварії в Чаді. Літак зруйнувався, екіпаж (6 осіб) вижив.[3]
  • 14 вересня 2004 року, у Іл-76ТД (4K-AZ31) через 11 хвилин після вильоту з Баку стався вибух у правому внутрішньому двигуні, також були пошкоджені зовнішній правий двигун і фюзеляж. В результаті, літак здійснив вимушену посадку в аеропорту Баку[4].
  • 6 липня 2011 року, літак Іл-76ТД (реєстраційний номер 4K-AZ55) розбився при зіткненні з горою в 25 км від авіабази Баграм провінції Парван (Афганістан). Загинули 9 членів екіпажу. Літак з 18 тоннами вантажу для контингенту ISAF виконував вантажний рейс з Баку в інтересах НАТО.[5][6]
  • 18 травня 2016 року, Ан-12Б (4K-AZ25) зазнав аварії в Афганістані [7]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Silk Way Airlines signs a firm order for ten Antonov An-178 freighters after the successful first flight. World Airline News. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 4 травня 2018.
  2. Boeing. boeing.mediaroom.com. Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 4 травня 2018.
  3. 2002 Silk Way accident at the Aviation Safety Network. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 4 серпня 2017.
  4. 2004 Silk Way incident at the Aviation Safety Network. Архів оригіналу за 17 червня 2014. Процитовано 4 серпня 2017.
  5. «The transport plane carried a total of 18 tons of cargo for the NATO-led forces at Bagram Air Base.
  6. Silk Way 2011 crash at the Aviation Herald. Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 4 серпня 2017.
  7. В авиакатастрофе Ан-12 в Афганистане погибли двое украинцев - МИД — Новости Укринформ. Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 4 серпня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]