Кабул
| Кабул کابل | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 34°31′58″ пн. ш. 69°09′57″ сх. д. / 34.53278° пн. ш. 69.16583° сх. д. | ||||
| Країна | Афганістан | |||
| Регіон | Кабул | |||
| Столиця для |
Афганістан, Кабул і Кабул[d]  | |||
| Засновано |
1200 | |||
| Площа | 275 км² | |||
| Населення | 4,601,789 | |||
| Висота НРМ |
1790 м | |||
| Водойма |
Кабул | |||
| Назва мешканців |
англ. Kabuli, есп. Kabulano, фр. kaboulien[1], фр. kaboulienne[1], фр. Kaboulienne[2], фр. Kaboulien[2], кат. kabulí[3], кат. kabulina[3], кат. kabulins[3], кат. kabulines[3], пенджаб. ਕਾਬਲੀ[4], західнопенджаб. قابلی[4] і італ. kabulesi | |||
| Міста-побратими |
Анкара (2003), Казань (2005), Омаха (2003), Канзас-Сіті (2018), Стамбул (1992) | |||
| Телефонний код | 93-20 | |||
| Часовий пояс |
UTC+4:30 | |||
| GeoNames | 1138958 | |||
| OSM | ↑6616233 ·R (Кабул) | |||
| Міська влада | ||||
| Мер міста | Рохулла Аман | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
|
| ||||
 Кабул у Вікісховищі | ||||
Кабу́л (пушту کابل, перс. کابل) — столиця та найбільше місто Афганістану. Лежить на річці Кабул. Розташований на висоті 1800 метрів над рівнем моря. Автотрасою сполучений з містами Газні, Кандагар, Герат, Мазарі-Шариф.
Населення станом на 2021 рік — 4 601 789 осіб.
Перші згадки про місто зустрічаються на початку 2 століття під назвами Кабур і Карур.
У період арабських завоювань Кабул був номінально підпорядкований халіфом Муавією I.
У 9 столітті завойований Саффаридами.
У 13 столітті зруйнований Чингісханом.
При Бабурі Кабул став столицею держави Великих Моголів.
З 1747 — у складі Дурранійської держави, а з 1773 — столиця цієї держави. Після її розпаду став центром афганської держави.
Під час афганських війн англійці захопили Кабул, потім були змушені на початку 1842 покинути місто через початок повстання.
Тадж-Бек — палац у південно-західній частини Кабула, побудований у 1920-х — резиденція шахів Афганістану.
Розташований у зоні континентального клімату, котра характеризується теплим літом і дуже посушливим кліматом. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 25,6 °C (78 °F). Найхолодніший місяць — січень, зі середньою температурою -1,1 °С (30 °F).[5]
| Клімат Кабула | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 17 | 17 | 26 | 27 | 35 | 37 | 38 | 39 | 37 | 32 | 23 | 17 | 39 |
| Середній максимум, °C | 2 | 4 | 11 | 18 | 23 | 28 | 31 | 30 | 26 | 20 | 13 | 6 | 17 |
| Середня температура, °C | −1 | 0 | 7 | 13 | 17 | 22 | 25 | 24 | 20 | 13 | 7 | 2 | 12 |
| Середній мінімум, °C | −5 | −3 | 2 | 8 | 12 | 16 | 19 | 18 | 13 | 7 | 1 | −2 | 7 |
| Абсолютний мінімум, °C | −20 | −22 | −8 | 0 | 3 | 7 | 9 | 8 | 2 | −2 | −8 | −15 | −22 |
| Норма опадів, мм | 30 | 50 | 70 | 60 | 20 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 10 | 20 | 270 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Велику частину населення міста формують мовці дарі — таджики, хазарейці і фарсівани, меншину становлять пуштуни і узбеки. Також у місті живуть вихідці з Індії — сикхи і індуїсти, що говорять індо-арійськими діалектами.
Виготовляються боєприпаси, тканина, меблі, цукор.
Зв'язок із зовнішнім світом здійснюється через Кабульський міжнародний аеропорт. Велика частина транспорту працює на дизельному паливі. Планувалося відновлення тролейбусного руху.
-
2009 -
Вид з InterContinental -
Мавзолей Тамір Ансара -
Центр міста -
Палац Тадж-Бек
| Парван | Капіса | |
|
Лагман | |
| Вардак | Логар | Нангархар |
- ↑ а б arrêté du 4 novembre 1993 relatif à la terminologie des noms d'États et de capitales
- ↑ а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- ↑ а б в г https://esadir.cat/Toponims/Toponims_del_mon/Asia/Afganistan
- ↑ а б Singh J. Punjabi-English Dictionary — Patiala: Publication Bureau, Punjabi University, 2009. — 1379 p.
- ↑ Клімат Кабула. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 11 липня 2016.
|
Це незавершена стаття з географії Афганістану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| № | Назва | Вілаят | Населення | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Кабул  Кандагар |
1 | Кабул | Кабул | 3 289 000 |  Герат  Мазарі-Шариф | ||||
| 2 | Кандагар | Кандагар | 491 500 | ||||||
| 3 | Герат | Герат | 436 300 | ||||||
| 4 | Мазарі-Шариф | Балх | 368 100 | ||||||
| 5 | Кундуз | Кундуз | 304 600 | ||||||
| 6 | Талукан | Тахар | 219 000 | ||||||
| 7 | Джелалабад | Нангархар | 206 500 | ||||||
| 8 | Пулі-Хумрі | Баглан | 203 600 | ||||||
| 9 | Чарикар | Парван | 171 200 | ||||||
| 10 | Шібірган | Джаузджан | 161 700 | ||||||
 Афганістан у темах | |
|---|---|
| Державний лад | |
| Державні символи | |
| Економіка | |
| Населення | |
| Географія | Столиця • Міста • Геологія • Корисні копалини • Гідрогеологія • Птахи • Риби • Сулейманові гори • Гіндукуш • Ношак • Регістан (пустеля) • Дашті-Марго • Амудар'я • Абі-Істада |
| Культура | |
| Спорт | |
 | |
|---|---|
| У соціальних мережах | |
| Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
| Географія та географічні карти | |
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Велика українська енциклопедія · Britannica (11-th) · Encyclopédie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · TDV İslam Ansiklopedisi |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |