Обговорення:Гран-прі японської наукової фантастики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Статтю «Гран-прі японської наукової фантастики» створено в рамках Місяця Азії
(1 листопада — 30 листопада 2018 року)
Статтю «Гран-прі японської наукової фантастики» створено в рамках Фантастична осінь 2018
(вересень — грудень 2018)
Ця стаття є частиною Проєкту:Фантастика жахів (рівень: 3, важливість: найвища)
Вікіпедія:Проєкт:Фантастика жахів Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані Фантастикою жахів. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
III
(у розвитку)
Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Фантастика жахів має рівень «стаття у розвитку».

Найвища

Важливість цієї статті для проєкту Фантастика жахів: «найвища»
Чим допомогти:

Назва[ред. код]

@Yasnodark: SF — це ж «Science fiction» (наукова фантастика), варто зробити уточнення. --ZxcvU (обговорення) 19:30, 7 листопада 2018 (UTC)[відповісти]

@ZxcvU: SF — зараз все частіше розшифровується як «Speculative fiction» (тобто фантастика у її найширшому значенні), зважаючи на те, що премія вручається не лише за НФ, але й за фентезійні твори, то саме таку розшифровку за нявного формату премії слід вважати більш доречною.--Yasnodark (обговорення) 14:16, 8 листопада 2018 (UTC)[відповісти]
@Yasnodark: Нагорода вручається організацією «Science Fiction and Fantasy Writers of Japan» («Письменники Японії у жанрі наукової фантастики та фентезі»), на їхніх сайтах немає згадок про «Speculative fiction», натомість є неодноразові згадки жанру наукової фантастики. Робіт інших жанрів, які отримали нагороду, лише декілька, хоча їх наявність чи відсутність не може бути аргументом для перекладу назви із зміною початкового сенсу. Найкращим варіантом є залишити впізнаваний офіційний англомовний варіант назви Nihon SF Taisho Award. --ZxcvU (обговорення) 17:55, 19 грудня 2018 (UTC)[відповісти]
Раніше цей узагальнюючий термін не був популярний і саме так (наукова фантастика та фентезі) і називали фантастику в цілому, те, що зараз не перейменовують, то за традицією. Зважаючи на вручення премії і фентезійним творам саме існуюча назва є логічною та тією, що найточніше характеризує розкриття сутності назви, тим більше до масового впровадження терміну «Speculative fiction» саме термін «Science Fiction» максимально виконував функцію об`єднавчого терміну в більшості країн.
Англомовні та латиничні варіанти у будь-яких статтях про неангломовні речі нам взагалі ні до чого, наша мова — українська і її основою її є кирилиця. Тож мають бути в статтях укрвікі виключно українська мова, з вказанням оригіналу, а також у складних випадках ієрогліфів чи вязі можливе вказання кириличної транслітерації оригіналу. Латинізувати укрвікі нам не треба. В усіх енциклопедіях застосовується саме мова читача незалежно від наявності локалізації з вказанням назв мовою оригіналу в особливо ретельних енциклопедіях, третіх мов та мовних основ ніде в якісних виданнях нема.--Yasnodark (обговорення) 14:05, 20 грудня 2018 (UTC)[відповісти]
@Yasnodark: Випадок неоднозначний, це обговорення є тому підтвердженням. Маємо справу з абревіатурою. За ВП:ЛАТ абревіатури передаються в незмінному вигляді (латинкою).
В україномовних АД для транскрипції з японської використовується латиниця, тому що не існує єдиної загальноприйнятої української системи транскрипції чи транслітерації. Використання латинки вирішує відразу проблеми: а) оригінальних досліджень; б) вибору тієї чи іншої системи транскрипції/транслітерації. --ZxcvU (обговорення) 14:13, 20 грудня 2018 (UTC)[відповісти]
Це не абревіатура, а назва. І назва не латинична, ієрогліфічна. І "SF" у назві нашою буде або НФ, або фантастика, тож обираємо найточніше з двох варіантів. Використання латинки ні фіга не вирішує, бо усі ледарі-дебіли передрукують ту латиничну фігню, незрозумілу українцям і так ми і надалі втрачатимемо власну мову. Точний переклад в статтях енциклопедій ОД не є, заборона ОД впроваджена для запобігання публікації неадекатних непервірних псевдонаукових досліджень у статтях про поняття чи дези у статтях про осіб, це не стосуються назв статей. Тут навпаки маємо дати дороговказ, бо всі використовують укрвікі саме таке і маємо відчувати відповідальність, бо коли застосовуватимемо ваш підхід завжди будемо мати "Янтарне скло" замість "Буршиновий далекогляд". Бо такі в нас перкладачі, немає української назви — сліпо перекладуть з російської, а не з оригіналу.--Yasnodark (обговорення) 14:22, 20 грудня 2018 (UTC)[відповісти]
@Yasnodark: «SF» — це абревіатура для «science fiction», ось посилання на Cambridge Dictionary. Ця абревіатура не ієрогліфами записана (日本SF大賞). «Фантастика» поняття ширше ніж «наукова фантастика». Тому точність тут сумнівна. Щодо «ледарів-дебілів» — звертайтеся з вашими претензіями до українських японістів та авторів навчальної літератури з японської мови. --ZxcvU (обговорення) 14:33, 20 грудня 2018 (UTC)[відповісти]

@Yasnodark: Не тридцятьма мовами, а лише тими, які використовуються на офіційному сайті (японською та англійською). --ZxcvU (обговорення) 15:12, 20 грудня 2018 (UTC)[відповісти]

На сайті вони подали англійською, бо їх єрогліфи майже ніхто не розуміє. Можете додати англійський варіант з посиланнями у першому абзаці ( Як другу офіційну назву), проте поряд, а не замість, щоб не було плутанини та не вилучаючи українську назву та транслітерацію. А в тілі статті має бути виключно українська назва. По кожному з авторів можете написати нижче.--Yasnodark (обговорення) 15:18, 20 грудня 2018 (UTC)[відповісти]
@Yasnodark: Нагорода згадується в україномовних джерелах як «Гран-прі японської наукової фантастики» у передмові збірки «Оповідання» Сін'їті Хосі. --ZxcvU (обговорення) 15:30, 20 грудня 2018 (UTC)[відповісти]
Поки хай буде, проте англомовну поставте після японської, бо вона є альтернативною для японської, а не для української назви.--Yasnodark (обговорення) 15:55, 20 грудня 2018 (UTC)[відповісти]

Транскрипція прізвищ та імен[ред. код]

@Yasnodark: Будь ласка, поясність за якою саме системою транскрипція вірна? --ZxcvU (обговорення) 15:12, 20 грудня 2018 (UTC)[відповісти]

За першоджерелом від відомого японського перекладач а зі слов`янських мов: https://www.e-reading.club/chapter.php/31/83/Zhurnal__Esli___8_2007_g..html

.Він подає саме таку транслітерацію. Приміром Чохей https://www.e-reading.club/chapter.php/31/86/Zhurnal__Esli___8_2007_g..html (українською має бути те саме).

Щодо Хоші-Хосі можна дискутувати, проте апострофа після "н" там не має бути в жодному разі, як і має бути "ї".--Yasnodark (обговорення) 15:25, 20 грудня 2018 (UTC)[відповісти]

@Yasnodark:

Я вам дав посилання на статтю Кодзі Міядзакі, що знає як і що передавати і як воно лунає слов'янськими мовами. "U" читаєте як "А", бо бо якби було "A" читалося б як "Е". Після Ч взfгалі ь знак є неможливим.--Yasnodark (обговорення) 15:34, 20 грудня 2018 (UTC)[відповісти]
@Yasnodark: «"U" читаєте як "А"» — так транскрипція ж з японської повинна бути, правильно буде саме «Осаму» та «Чьохей»/«Тьохей». Для вирішення неузгодженостей з правописом звертайтеся до мовознавців, нехай звернуть увагу на те, що світ Європою не обмежується. --ZxcvU (обговорення) 15:41, 20 грудня 2018 (UTC)[відповісти]

Щодо Сіньїчі знайшов аналог у правилах хацукаїчі (місто Хацукаїчі). З Тедзукою помилився по пам`яті: перечитав статтю Міядзакі.

Щодо "Чо", м`якому знаку там ніде взятись, то проти усіх правил та устоїв нашої мови. Чо подають не лише носій мови Міядзаки та й дві наші мовні системи: Система транслітерації за Анатолія Діброви та Василя Одинця (1944) для української мови[2]. Розроблена українськими емігрантами з Зеленого Клину в часи Другої світової війни за допомоги японських науковців. Використана при підготовці першого в історії японсько-українського словника. Люди контактували з японцями безпосередньо.

Система транскрипції за Вадимом Рубелем (листопад 2009) для української мови. Розроблена на основі порівняння систем Поліванова та Гепберна. Використовується в публікаціях Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту сходознавства НАНУ, японознавчій літературі тощо.--Yasnodark (обговорення) 15:52, 20 грудня 2018 (UTC)[відповісти]

@Yasnodark: «Люди контактували з японцями безпосередньо» — є система, розроблена живим японцем (Накадзава), у нього «чьо». Система Рубеля використовується не частіше, ніж інші системи, навіть, мабуть, рідше, оскільки інші системи мають «чьо», як, відповідно, і література, видана за сприяння цих авторів (наприклад, Японсько-український словник 2012 року). --ZxcvU (обговорення) 15:59, 20 грудня 2018 (UTC)[відповісти]