Портал:Фантастика жахів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розділ Вікіпедії: Фантастика жахів
Проект  |  Портал
Correa-Martians vs. Thunder Child - no border.png
Ласкаво просимо до порталу «Фантастика жахів»
Paul Gustave Dore Raven1.jpg
редагувати
 Nuvola apps konquest.svg Фантастика жахів

Фантастика жахів (англ. Horror literature, horror fiction; часто просто «жахи» або навіть «ужастики», іноді й запозичене з англійської «хорор») - жанр художньої літератури, що розкриває сюжети та теми, які призначені чи мають потенціал, щоб налякати або досягти переляку своїх читачів, викликаючи почуття жаху і терору. Літературний історик Дж. Е. Каддон визначив твір жахів, як "шматок фантастики в прозі змінної довжини, який шокує ... або навіть лякає читача, чи, можливо, викликає почуття відрази чи ненависті". Це створює моторошну і страшну атмосферу. Цей жанр близький до жанрів «фентезі» та «містики», хоча кожен з них являє собою окремі течії фантастичної літератури. Містика і фантастика жахів, тим не менш, часто відносять до однієї підгрупи фантастики через численні подібності, проте відмінності в них є також. Слід зазначити, що термін «фантастика жахів» не завжди сприймається тотожним терміну «література жахів», бо останній має більш широке значення, адже «жахи» далеко не завжди належать до фантастики . Книги жанру мають як абсолютно незбагненні сюжетні моменти, так і прозу, засновану на реальних подіях (наприклад, «психологічні трилери», як правило, часто взагалі не мають жодного фантастичного елементу). Проте, все ж таки, жах у книгах жанру, як правило, є надприродним, хоча він може і не мати суто надприродного характеру. В таких випадках центральна загроза твору у жанрі «хоррор» може бути витлумачено як метафора для великих страхів суспільства.

редагувати
 FA gold ukr.png Вибрана стаття
Чак Поланік в Університеті Олбані під час промо-туру свого твору «Щоденник» (21 вересня 2004 року)

Ча́рльз Ма́йкл «Чак» Пола́нік (англ. Charles Michael «Chuck» Palahniuk, укр. Палагнюк; нар. 21 лютого 1962, Паско, Вашингтон) — американський сатиричний письменник і вільний журналіст українського походження, що живе в Портленді, Орегон. Більшості він відомий за відзначеним багатьма преміями романом «Бійцівський клуб» (англ. Fight Club), який пізніше було екранізовано Девідом Фінчером. Поланік має одну з найбільших спільнот послідовників в Інтернеті, що створена на його офіційному сайті. Творчість Поланіка, схожа за стилем на Брета Істона Елліса, Ірвіна Велша і Дугласа Копленда, зробила його одним з найпопулярніших новелістів Генерації Х.::::::::::::::::читати далі

редагувати
 High-contrast-camera-photo-2-blue.svg Вибране зображення
Frankenstein's monster (Boris Karloff).jpg
редагувати
 Emblem-person-blue.svg Обраний життєпис
Clifford D. Siimak.gif

Клі́ффорд До́нальд Са́ймак (англ. Clifford Donald Simak; 3 серпня 1904 — 25 квітня 1988) — американський письменник-фантаст. Лауреат трьох премій «Г'юґо», премії «Неб'юла», премії «Гросмейстер наукової фантастики» Асоціації американських авторів наукової фантастики та фентезі(SFWA).

Народився у місті Міллвілл, штат Вісконсин, у сім'ї Джона Льюїса та Маргарети (Вайзмен) Саймак. 13 квітня 1929 року одружився з Аґнес Кухенберґ, згодом у них народилося двоє дітей — Скотт і Шеллі. Після закінчення університету Вісконсин-Медісон Саймак працював у різних газетах на Середньому Заході. 1939 року він розпочав довготривалу співпрацю з газетою «Міннеаполіс стар енд триб'юн» (Міннеаполіс, штат Міннесота), яку припинив аж у 1976-му, коли вийшов на пенсію. 1949 року він став редактором новин у цій газеті, а 1961 року — координатором літературних шпальт «Міннеаполіс триб'юн». В анотації до свого роману «Знову і знову» він написав:

« Ось уже 30 років я щасливо живу із жінкою, у шлюбі з якою народилися двоє моїх дітей. Моїй улюбленим видом відпочинку є «лінива» риболовля, коли я лежу на човні посеред річки, а риби самі пливуть до мене. Щодо хобі, то це шахи, філателія, розведення троянд. »

Цей роман він присвятив своїй дружині, зазначаючи, що «без неї я б не написав і рядка». Його любили і шанували його колеги у царині наукової фантастики, особливо Айзек Азімов. Кліффорд Саймак помер 25 квітня 1988 року в Міннеаполісі, у віці 83 років.::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Crystal Clear talk.png Чи Ви знаєте...


редагувати
  Книжкові фантастико-жахливі саги
Dagon by Zuccarello.jpg

Мі́фи Кту́лху (англ. Cthulhu Mythos) — спільний вигаданий всесвіт, заснований на творах американського письменника жанру жахів Говарда Лавкрафта та його послідовників (Августа Дерлета, Френка Лонга[en], Роберта Говарда, Роберта Блоха, Фріца Лайбера, Коліна Вілсона, Браєна Ламлі[en], Генрі Каттнера та інших).

Цей термін був запропонований Августом Дерлетом вже після смерті Лавкрафта, для позначення системи традиційних складових, якими послуговуються сам Лавкрафт та його послідовники і популяризатори творчості. У терміні використане ім'я створіння Ктулху (англ. Cthulhu) — одного з найвідоміших лавкрафтівських персонажів, що вперше з'явився в оповіданні «Поклик Ктулху» (1928). В оригінальній назві використовується слово Mythos на зразок грецького Μύθος замість англійського Myth.

У Міфах можливе використання описаних Лавкрафтом богів та істот, героїв і місць, стародавніх книг та інших артефактів. Важливий елемент Міфів — це створення атмосфери надприродного жаху при зіткненні людини з чимось, що знаходиться поза межами звичного їй світу, з тим, що вона не може пояснити. Автор не вказує на щось конкретне, а пропонує читачеві самостійно домислити сутність незрозумілого.::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Телевізійні фантастико-жахливі серіали
Ecran Titre d'American Horror Story.png

«Aмериканска історія жахів» (англ. American Horror Story) — американський телесеріал-антологія у жанрі хоррор-трилера, створений і спродюсований Райаном Мерфі і Бредом Фелчаком. Прем'єра серіалу відбулася 5 жовтня 2011 року на телеканалі FX, а 31 жовтня канал оголосив про продовження серіалу на другий сезон, що складається з 13 серій. 15 листопада 2012 було оголошено, що FX замовив третій сезон серіалу на осінь 2013. Серіал був добре прийнятий більшістю критиків, а також отримав ряд нагород і номінацій. Особливу похвалу здобула Джесіка Ленг, яка виграла премію «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль другого плану на телебаченні (за роль Констанс Ленгдон у першому сезоні). На 64-ій церемонії вручення Прайм-тайм премії «Еммі» серіал був висунутий в 17 різних категоріях на здобуття нагород.

Перший сезон був зосереджений на сім'ї Хермон, які переїжджають з Бостона в Лос-Анджелес, щоб почати нове життя і поселяються в старовинному відреставрованому маєтку, не уявляючи, що його попередні мешканці так і не знайшли спокою після смерті..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Фантастико-жахливі художні фільми

Leviathan - 1989.jpg Левіафан (анг. Leviathan) — американський науково-фантастичний фільм жахів 1989 року, про зіткнення та боротьбу окремої групи людей із відразливим чудовиськом у замкненому просторі, знятий в дусі класичних представників піджанру «фільми про чудовиськ», таких як: «Чужий» (1979) та «Щось» (1982).

Корпорація Tri-Oceanic наймає підводних шахтарів на 90-денну робочу зміну. Мартін (Мег Фостер), головний виконавчий директор корпорації Tri-Oceanic ставить Стівена Бека, геолога, для допомоги у видобуванні срібла, в якості головнокомандуючого підводною гірничо-видобувною станцією. Під час знаходження поза межами судна, будучи в скафандрі, Сікспак знаходить пошматований затонулий корабель. Через те що Сікспак не відповідав по рації, Вільямс відправляється за ним і знаходить його в стані захоплення від такої «дорогоцінної знахідки». Лікар Томпсон розуміючи російську мову ідентифікує корабель як «Левіафан». Команда з'ясовує, що цей корабель зареєстрований, як такий, що знаходиться в бойовій готовності на чергуванні у Балтійському морю.

Сікспак та решта членів команди відркивають сейф з «Левіафану» і знаходять записи команди судна та переглядають відеозапис капітана, в результаті чого з'ясувавується, що всі вони померли. Крім цього, Сікспак знайходить пляшку горілки. Враховуючи що на станції вживання алкоголю заборонено, він вирішує приховати пляшку для себе. Боуман помічає, як Сікспак ховає горілку та підговорює його поділитись з нею..::::::::::::::::читати далі

редагувати
  Анімаційні фантастико-жахливі фільми


редагувати
 Science-fiction-writing.svg Премії фантастики жахів

Премія Брема Стокера (англ. Bram Stoker Award) — нагорода, що присуджується Асоціацією письменників жанру жахів (en:Horror Writers Association) за видатні досягнення в жанрі. Нагородження проводяться щорічно, починаючи з 1987 року. Лауреати премії обираються шляхом голосування серед дійсних членів асоціації.

Кілька членів асоціації (враховуючи першого президента асоціації Діна Кунца) зі скепсисом ставляться до даної нагороди, та вважають, що її присудження може стимулювати нездорову конкуренцію замість того, щоб бути вираженням дружнього захоплення..::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Dobra6.png Добра стаття

150px Кораліна (англ. Coraline — повість британського письменника Ніла Ґеймана 2002 року. Твір розповідає про дівчинку на ім'я Кораліна, яка потрапляє до іншого будинку, де на неї також чекають інша мама та інший тато. Повість поєднує в собі елементи фантастики та жахів. 2002 року «Кораліна» отримала премію Брема Стокера як найкращий твір для юних читачів, а 2003 року удостоїлася премій «Г'юго» та «Неб'юла» за найкращу повість.

Ніл Ґейман почав писати «Кораліну» для своєї дочки Холлі у 1990-х роках. Місцем оповіді письменник обрав власний будинок у містечку Натлі, Літлмід, Південна Англія, додавши тільки вітальню зі власного дитинства з дверима, які вели на цегляний мур. Книга побачила світ через одинадцять років — 2002 року, а оскільки Холлі встигла «перерости» цю казку, письменник закінчив розповідь вже для своєї наймолодшої дочки Медді...::::::::::::::::читати далі


 Chat bubbles.svg 
Цей день у світі фантастики жахів — 14 грудня:редагувати



Події:

Народилися:

Померли:


редагувати
  Книги у жанрі фантастики жахів
Американські боги. Обкладинка.jpg

«Американські боги» (англ. American Gods) — четвертий прозовий роман Ніла Ґеймана, якому передували «Добрі знамення» (у співавторстві з Террі Претчеттом, 1990), «Задвер'я» (1996) і «Зоряний пил» (1998). Деякі теми, порушені в романі, були раніше підняті в графічних романах циклу «Піщана людина».

У романі «Американські боги» поєднуються елементи американської культури, фентезі та різні переплетіння давньої та сучасної міфології, базується на образі загадкового і мовчазного головного героя на ім'я Тінь (англ. Shadow). Видана в 2001 році, вже в 2002 році книга отримала премію Г'юго за найкращий роман, премію Неб'юла за кращий роман і премію імені Брема Стокера. Також у 2002 роман був номінований на премію Британської асоціації наукових фантастів.

У той час як Ґейман писав «Американських богів», видавці створили рекламний веб-сайт з мережевим щоденником, в якому автор щодня розповідав про процес написання (а також редагування, видання та реклами) роману. Після виходу роману веб-сайт увійшов до складу більш великого офіційного сайту Ніла Ґеймана, де він продовжує регулярно вести щоденник, розповідаючи про свою роботу.::::::::::::::::читати далі

редагувати
 Sub-arrows.svg Категорії
редагувати
 Book icon (closed) - Red and gold.svg Література про хоррор

Ви можете додати сюди посилання на книги фантастики жахів↓

  • Cuddon, J.A. (1984). "Introduction". The Penguin Book of Horror Stories. Harmondsworth: Penguin. p. 11. ISBN 0-14-006799-X.
  • Rosemary Jackson (1981). Fantasy: The Literature of Subversion. London: Methuen. pp. 53–5, 68–9.
  • Richard Davenport-Hines (1998). Gothic: 1500 Years of Excess, Horror, Evil and Ruin. London: Fourth Estate.
  • Christopher Frayling (1996). Nightmare: The Birth of Horror. London: BBC Books.
  • Brian Stableford, "Robbins, Tod", in David Pringle, ed., St. James Guide to Horror, Ghost & Gothic Writers (London: St. James Press, 1998) ISBN 1558622063 (pp. 480–1).
  • Lee Server. Encyclopedia of Pulp Fiction Writers. New York: Facts On File, 2002. ISBN 978-0-8160-4578-5 (pp. 223–224).
  • Robert Weinberg, "Weird Tales" in M.B Tymn and Mike Ashley, Science Fiction, Fantasy, and Weird Fiction Magazines. Westport, CT: Greenwood, 1985.ISBN 0-313-21221-X (pp. 727–736).
  • "Unknown". in: M.B. Tymn and Mike Ashley, Science Fiction, Fantasy, and Weird Fiction Magazines. Westport: Greenwood, 1985. pp.694-698. ISBN 0-313-21221-X
  • Hutchings, Peter (2008). The A to Z of Horror Cinema. The A to Z Guide Series 100. Lanham, MD: The Scarecrow Press, Inc. p. 72. ISBN 978-0-8108-6887-8. Retrieved 29 October 2015.
  • Richard Bleiler, "Stephen King" in: Bleiler, Ed. Supernatural Fiction Writers: Contemporary Fantasy and Horror. New York: Thomson/Gale, 2003, ISBN 9780684312507. (pp. 525-540).
  • Hillel Italie (18 September 2003). "Stephen King receives honorary National Book Award". Ellensburg Daily Record. Retrieved 12 September 2010. Stephen King, brand-name writer, master of the horror story and e-book pioneer, has received an unexpected literary honor: a National Book Award for lifetime achievement.
  • K.A. Laity "Clive Barker" in Richard Bleiler, ed. Supernatural Fiction Writers: Contemporary Fantasy and Horror. New York: Thomson/Gale, 2003. ISBN 9780684312507 (pp. 61–70).
  • H.P. Lovecraft, Supernatural Horror in Literature, 1927, rev. 1934, collected in Dagon and Other Macabre Tales Arkham House, 1965.
  • Neil Barron, Horror Literature: A Reader's Guide. New York: Garland, 1990. ISBN 978-0824043476
  • Brian Docherty, American Horror Fiction: From Brockden Brown to Stephen King. New York: St. Martin's, 1990. ISBN 978-0333461297
  • Stephen Jones (author)|Stephen Jones and Kim Newman, (eds.), Horror: 100 Best Books. New York: Carroll & Graf, 1998. ISBN 0786705523
  • Christopher Frayling, Nightmare: The Birth of Horror. London : BBC Books, 1996. ISBN 978-0563371984
  • David J. Skal, The Monster Show: A Cultural History of Horror. New York: Norton, 1993. ISBN 978-0859652117
  • Gina Wisker, Horror Fiction: An Introduction. New York: Continuum, 2005. ISBN 978-0826415615
  • Jason Colavito, Knowing Fear: Science, Knowledge and the Development of the Horror Genre. Jefferson, NC: McFarland, 2008. ISBN 978-0786432738
  • Andrea Sauchelli "Horror and Mood", American Philosophical Quarterly, 51, 1 (2014), pp. 39-50.
редагувати
  Сайти хоррору

Ви можете додати сюди посилання на веб-сайти для статтей про фантастику жахів↓

}}

редагувати
 Emblem-pen-new.svg Нові статті


Усього знайдено статей: 1166 (13 листопада 2018)

редагувати
 Crystal Clear app kservices.png Корисні шаблони



редагувати
 Info blue.svg Вікіпроекти
редагувати
 Commons-emblem-notice.svg Братні портали

Головна сторінкаПоточні подіїПортал спільнотиСписок порталів


 • Біографії • Мистецтво... • Культура • Фантастика • Книги • Гастрономія • Пиво • Спорт... • Ігри • Туризм • Пластунство • ЛГБТ • Фемінізм

 • Наука • Природничі науки... • Науки про Землю... • Науки про життя... • Антропологія

 • Автомобілі • Вільне програмне забезпечення • Інформаційні технології • Програмування • Енергетика • Математика • Медицина • Техніка...

 • Етнологія • Економіка •
Історія... • Міфологія • Освіта • Політологія • Право • Психологія • Релігія... • Соціологія • Філософія

Україна... • Регіони... • Діаспора • Українська повстанська армія • АТО • Географія • Наука • Мистецтво • Література • Сучасна література • Мова • Музика • Рок • Кінематограф • Спорт • Чемпіонат Європи з футболу 2012 • Караїми

Географія... • Австралія • Океанія • Азія • Антарктика • Африка • Європа • Південна Америка • Північна Америка • Країни світу...
Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проекти · Запити · Портал спільноти

Оновити кеш